Дунай, який серйозно постраждав від бомбардування Югославії авіацією НАТО у 1999 році, оголошено безпечним для судноплавства. Дунайська комісія заявила, що ріку очистили від уламків розбитих бомбами мостів та інших об’єктів, уражених внаслідок авіаударів НАТО. Більшу частину витрат з очищення Дунаю взяв на себе Європейський Союз. Вартість робіт становила $25 мільйонів. Дістати із дна ріки всі снаряди, що не вибухнули, за словами фахівців, зможуть тільки до осені наступного року. Однак, як повідомляє Бі- Бі-Сі, очікується, що вже найближчим часом кількість кораблів, що проходять головною водною артерією Європи, значно зросте.
Дунайська комісія також домовилася з югославською владою про поступове зниження плати за прохід суден Дунаєм і про поліпшення графіка роботи понтонних мостів у Югославії. Судноплавні компанії скаржилися, що Югославія встановила дуже великі збори за використання понтонного моста у місті Нові Сад. Нещодавно вдалося домовитися, що з 1 січня 2002 року міст будуть розводити двічі на тиждень, а з березня — тричі на тиждень. Платити за прохід капітанам суден потрібно буде менше — 1 німецьку марку за тонну, а не 3, як раніше. А через два роки, коли полагодять зруйнований авіацією НАТО стаціонарний міст у Нові Саді, понтонну переправу демонтують.
Україна дуже зацікавлена у налагодженні роботи дунайського водного шляху. Українське Дунайське пароплавство за роки югославського конфлікту втратило понад $600 мільйонів, а «Укррічфлот» після початку бомбардування Югославії зазнав збитків на $19 мільйонів. Крім того, у Києві розглядають можливість будівництва глибоководного судноплавного каналу Дунай — Чорне море в українській частині дельти ріки. Щоправда, проти цього проекту протестують екологи, оскільки канал передбачається рити на території Дунайського біосферного заповідника. Нещодавно Росія запропонувала країнам ЄС створити міжнародний водний транспортний коридор Волга — Дон — Дунай з виходом на морські лінії Каспію. Як повідомляв Інфтерфакс, за даними експертів Росрічфлоту, з відкриттям цього маршруту з’явиться можливість щорічно транспортувати водним шляхом до 15 млн. тонн вантажів. А надалі передбачається створити велике транспортне кільце на основі використання водних трас Неви, Волги, Дону, Майну, Рейну, Азовського, Чорного та Балтійського морів з річним обсягом вантажоперевезень у 90—100 млн. тонн. У Москві вважають, що російські судноплавні компанії мають реальну можливість лідирувати в організації вантажоперевезень цими маршрутами.
Що стосується України, то минулого тижня прем’єр-міністр Анатолій Кінах на засіданні голів урядів країн — членів Центральноєвропейської ініціативи виступив з рядом пропозицій щодо формування Сьомого Панєвропейського транспортного коридору, до якого належить Дунайський внутрішній водний шлях, канал Чорне море — Дунай, дунайські гілки Кілія та Суліна, внутрішні водні шляхи між Чорним морем і Дунаєм, канали Дунай — Сава і Дунай — Тиса, а також відповідна портова інфраструктура, розташована у цих водних шляхах.
Варвара ЖЛУКТЕНКО, «День»
