Адміністрація Президента і Кабінет Міністрів розглядають можливість поновлення, так званої золотої акції держави на стратегічних підприємствах. Про це повідомив «Дню» заступник голови економічного управління АП Євген Григоренко. «Золота акція» дає право державі, незалежно від частки у статутному фонді ВАТ, впливати на його кадрову, фінансову і виробничу політику. Іншими словами, 99,9% акцій компанії може бути у приватних власників, але вагому роль у ньому все одно відіграватиме держава. «Золота акція» вже застосовувалася в Україні у середині 90-х років, але була скасована після протестів приватних акціонерів.
Поняття «золота акція» існує у багатьох країнах, але частіше за все має трохи інше значення, ніж в Україні. Наприклад, англійська сім’я веде приватний бізнес, який передавався з покоління у покоління протягом декількох сотень років. І ось настає момент, коли сім’я вирішує продати компанію, наприклад японцям. У договорі купівлі-продажу сім’я може вписати пункт про «золоту акцію», котра дозволить їй зберегти певні традиції в компанії, блокувати деякі рішення її правління, а т акож мати переваги при розподілі дивідендів. Але у будь-якому випадку згоду на кожний такий пункт договору повинні дати японці, і, звичайно ж, це вплине на ціну операції. В Україні, якщо продовжувати аналогію, ніхто «японців», схоже, запитувати не збирається. Відповідне рішення може бути оформлене законом парламенту або Кабінетом Міністрів, який і є головним керівником держмайна в нашій країні.
Необхідність поновлення «золотої акції» Євген Григоренко пояснює небаченим розгулом тіньової приватизації. Держмайно йде у приватні руки після реалізації сумнівних схем. Одна з найпоширеніших з них — додаткова емісія акцій усупереч протестам Фонду держмайна та уряду. Причому формально про порушення закону в цьому випадку не йдеться. Як правило, необхідність повторної емісії керівництво ВАТ пояснює потребою в інвестиціях. Але, за твердженням фахівців фондового ринку, в Україні ще жодна велика додаткова емісія акцій не здійснювалася для залучення капіталу. Як правило, таким чином просто перерозподіляється власність iз рук у руки. Компанії, котрі реально потребують інвестицій, сьогодні використовують переважно випуск популярних нині боргових корпоративних облігацій.
Пропозицію про повернення до такого архаїчного інструмента, як «золота акція» якоюсь мірою можна розглядати як крок відчаю. Попередні спроби блокувати тіньову приватизацію через суди або шляхом законодавчих ініціатив з тріском провалилися. У результаті плани легальної приватизації знаходяться під загрозою. Продаж держпакетів акцій обленерго навряд чи пройде успішно, адже майже кожна енергокомпанія має сумнівного походження борги перед приватними компаніями. Хвиля судових позовів про банкрутство вже зараз накрила енергетику. Крім того, ось-ось почнуться скандали з різними дочірніми компаніями «Нафтогазу України», котрі вже встигли нахапатися мільйонних боргів. Під загрозою консолідації своїх боргових зобов’язань в одних руках зараз знаходиться й одна з найбільш успішних компаній країни — «Укрнафта». Що вже говорити про менш великі підприємства, увага громадськості до яких не така пильна. Там, за словами фахівців ФДМ, вже давно вiдбувається повний хаос з накопиченням боргів і проведенням додаткових емісій. У таких умовах саме у «золотій акції» багато хто вбачає можливість збереження впливу на стратегічно важливі компанії.
Проте цю ідею вже критично сприйняли у Фінансовому комітеті Верховної Ради. Депутат Сергій Терьохін стверджує, що «золота акція» створить більше проблем, ніж вирішить. «Фонд повинен визначитися спочатку, навіщо йому залишати у держвласності пакети у 25%. Що це йому дає і наскільки це важливо? І ось тоді є два цілком зрозумілi шляхи: або дозволити додаткову емісію на підприємстві і взагалі забути про керування на ньому, або докуповувати під час емісії нові акції для збереження свого пакету. А то їм хочеться і лапки не замочити, і рибку з’їсти», — говорить відомий парламентський фінансист. Відзначимо, що ФДМ не раз звертався до Кабміну з проханням виділити гроші на участь у додатковій емісії. Але Міністерство фінансів незмінно відповідало, що у держбюджеті грошей на ці цілі не передбачено. Проти «золотої акції» виступив і заступник голови Держкомісії з цінних паперів і фондового ринку Олександр Бірюк. На його погляд, поновлення цього інструмента істотно вплине на інтереси приватних власників акцій. «А що коли компанія буде вже на 100% приватизована? Невже у такому випадку господарі компанії також повинні продовжувати в усьому слухатися держави?», — риторично запитує Бірюк.
Ці заяви дають підставу припустити, що шансів на введення «золотої акції» не так уже й багато. Але у той же час очевидно, що Фонд держмайна шукатиме нові шляхи боротьби з відчуженням майна за борги і неузгодженими додатковими емісіями. А поки що, за словами Євгена Григоренка, ФДМ просто у міру можливостей перешкоджає розмиванню держпакетів акцій у кожному окремому випадку. «Ми тупо блокуємо проведення додаткових емісій, навіть коли розуміємо, що вона, можливо, і принесла б користь підприємству», — заявляє заступник голови економічного управління Адміністрації Президента. Схоже, актуальність проблеми тіньової приватизації тільки починає наростати, але її вирішення навряд чи варто чекати до парламентських виборів. Ні в кого не викликає сумнівів, що автори тіньових схем, зокрема на Донбасі, мають могутній політичний ресурс.
