На болгарських виборців чекає другий тур президентських виборів, оскільки в неділю жоден із кандидатів на президентську посаду не набрав необхідних для перемоги п’ятдесяти відсотків голосів. Спостерігачі також відзначають, що за останні десять років на виборчі дільниці прийшла рекордно мала кількість болгар — 40%. Відповідно до болгарського законодавства, повторне голосування неминуче, якщо жоден із кандидатів не набирає 50% або якщо у волевиявленні візьме участь менше половини виборців. У друге коло виборів вийшли досі чинний президент країни Петер Стоянов, якого підтримують правлячі в Болгарії Союз демократичних сил та Національний рух Симеона II, а також лідер Соціалістичної партії Георгій Парванов. Соціологічні прогнози, згідно з якими в другий тур мав вийти Стоянов разом iз колишнім міністром внутрішніх справ Богумілом Боневим, не виправдалися.
Відразу ж після оголошення перших результатів голосування Георгій Парванов заявив, що вибори показали народну волю до змін, в тому числі до зміни президента. За його словами, болгари хочуть президента, не пов’язаного з урядом невдах Союзу демократичних сил. Стоянов у свою чергу наголосив, що не має жодних підстав для песимізму і що він продовжуватиме передвиборну кампанію ще інтенсивніше. Попередні президентські вибори в Болгарії — 1992 та 1996 років — також проходили в два тури. Але явка виборців на них значно перевищувала законодавчу норму. У 1992-му році у голосуванні взяли участь майже 76% виборців, а в 1996-му — 63%. Перемогу тоді святкували відповідно, Желю Желев та Петер Стоянов.
Болгарська поліція повідомила, що вибори в країні пройшли в мирній атмосфері, нiяких ексцесів, що могли б позначитися на результатах голосування, не сталося. Окрім хіба що збоїв у комп’ютерній мережі, через які на деяких дільницях довелося рахувати бюлетенi вручну.
Для більшості болгарських аналітиків низька явка виборців та вихід у друге коло виборів Стоянова та Парванова стали несподіванкою. На думку політологів, малий інтерес електорату до виборів спричинений апатією виборців та недовірою до президента (незалежно від того, хто перебував би на цій посаді). Болгарський політолог Огнян Мінчев вважає, що Парванову вдалося здобути значну підтримку виборців через зростання популярності соціалістів, повідомило агентство БТА. Стоянову ж попри підтримку дуже популярного серед болгар Руху Симеона II, так і не вдалося прихилити на свій бік електорат колишнього царя.
Одного разу болгари, невдоволені діяльністю правого уряду, обрали лівих до парламенту. Все, що було потім, у країні вважали катастрофою. Справа закінчилася достроковими виборами і численними аналітичними статтями щодо причин і наслідків «болгарського варіанту». До речі, на нещодавніх парламентських виборах у Польщі також було зафіксовано рекордно низьку явку.
