Коли надія перевищує страх, то вона породжує відвагу.
Георгій Кониський, український письменник, проповідник, церковний і культурний діяч

«Червоне свято» — без імпровізацій

8 листопада, 2001 - 00:00

Заради справедливості, перший комуніст з лихвою надолужив упущене під час свого виступу. Цікавий факт — на відміну від свого духовного батька Володимира Ульянова (популярність якого, згідно з кількістю портретів у руках мітингуючих, у старшого покоління куди більша, ніж самого Петра Миколайовича), досягши мікрофонів, Симоненко з найближчим оточенням відділився від простих смертних комуністів перегородками та нарядом міліції. Ідеї ідеями, а субординацію дотримувати варто. Навіть контрадміралу у відставці Анатолію Юрковському, котрий гаряче переконував кореспондента «Дня», що «кращого за комунізм у світі нічого не вигадали», насилу вдалося подолати ці перешкоди і виступити згідно з регламентом перед присутніми.

Немає сенсу переказувати зміст всіх промов обраних мітингуючих. Будь-яка з них може слугувати «шедевром» історичної, економічної, геополітичної думки. Тільки заяви комуніста №1 чого варті! Виявляється (принаймні так стверджує П. Симоненко), всі парламентські фракції (виключаючи, природно, комуністів та іже з ними) «прагнуть протягнути закони через Верховну Раду на догоду американцям». Цілком зрозуміло, що таким лідер КПУ вважає і прийнятий недавно Земельний кодекс. На думку П. Симоненка, «купівля-продаж землі — сьогодні питання не стільки економічне, скільки життєвого простору України». «Ми будемо тулитися на землі, яка належить зовсім іншим господарям», — підбив він підсумок піар-правового аналізу документа.

Більш конкретно П. Симоненко визначив загрозу для природних багатств України. «У нашій землі знаходиться 4,6% усіх світових запасів тих або інших корисних копалин. Їх хочуть знищити нинішні представники влади», — заявив лідер найбільшої вже протягом тривалого часу фракції у законодавчому органі влади. З його слів, «ця ж влада, викреслюючи прекрасну дату з нашої історії (7 листопада. — Авт. ), тягне житловий кодекс, який забере право на житло у наших громадян», і т. д. і т. п.

Розібравшись з ворогами внутрішніми, П. Симоненко перейшов до ворогів зовнішніх (другої невід’ємної частини комуністичної пропаганди). З критикою на їхню адресу було явно складніше. Конкретної загрози з боку Заходу, за винятком чергових кредитів, як на зло, не було. Проте лідера КПУ це не зупинило. Звинувативши США та МВФ у всіх бідах громадян України, П. Симоненко вже вкотре вважає за необхідне «вигнати з нашої країни» посла США в Україні Карлоса Паскуаля. Така теорія. Більше насторожують обіцянки комуністів перейти до практики і влаштувати ще одну революцію. І якщо подібні загрози з вуст депутатів з «червоними прапорцями» більше схожі на демагогію, то комсомольці з червоними прапорами налаштовані дуже рішуче. До речі, як пересвідчився кореспондент «Дня», більшість «юних ленінців» свято вірять у ідеї старших товаришів і прагнуть побудувати «новий комунізм». Щоправда, яким він буде, вони не уявляють. Можливо, старші товариші погано пояснили, а може, з уроками історії негаразди.

КОЛИ ВЕРСТАВСЯ НОМЕР

Учора ввечері вирішили відзначити 84-у річницю Жовтневої революції представники і прихильники КПРС та СелПУ. За повідомленням агентства Інтерфакс-Україна, їхня колона, що складалася з двох тис. чоловік, переважно молоді, з наміром провести мітинг попрямувала до Українського дому. Коли демонстранти проходили біля Будинку вчителя, у якому представники правих партій проводили засідання громадського суду над Компартією, з будівлі вибігли члени молодіжної організації «Сурма» та вихопили у демонстрантів прапор. За даними міліції, порядок на маршруті маніфестантів забезпечували близько 400 співробітників правоохоронних органів.

В’ячеслав ДАРПІНЯНЦ, «День»
Газета: 
Рубрика: