Американський держсекретар Колін Пауелл заявив, що в інтересах США було б завершити війну в Афганістані до початку зими. Він сказав, що був би задоволений, якби опозиційний Північний альянс вдався до наступу на Кабул, і повідомив, що антиталібські сили нинi просуваються в напрямку Мазарі-Шарифа. Генерал Річард Майєрс, керівник обєднаного Комітету начальників штабів армії США, заявив, що американські сили паралізували «Аль-Каїду» Осами бен Ладена. Таліби, проте, не виявляють настроїв поразки. У цей же час тривають міжнародні зусилля із формування майбутньої афганської адміністрації на широкій основі. Передбачається, що такий уряд має замістити Талібан.
Американський президент, за його власними словами, при цьому переконаний, що «міцну та справжню підтримку» у війні з тероризмом знайшов у лідерів країн азіатсько-тихоокеанського регіону. На саміті організації Азіатсько-Тихоокеанського економічного співробітництва в Шанхаї Джордж Буш продемонстрував готовність Вашингтона до нових стосунків з Пекіном, який досі не приєднався до антитерористичної коаліції (хоча, з іншого погляду, конкретних механізмів такого приєднання не існує). Також Джордж Буш в Шанхаї уперше після терактів 11 вересня зустрівся з президентом Росії Володимиром Путіним.
Учасники саміту АТЕС у спільній резолюції засудили терористичні атаки на США 11 вересня й зобов’язалися вжити усіх необхідних економічних заходів, аби запобігти «усім формам тероризму» в майбутньому. Про воєнну операцію в Афганістані у резолюції не йдеться, попри жорстку позицію щодо дій США таких учасників саміту, як Індонезія та Малайзія. У свою чергу, президент Буш, як пише газета «Гардіан», обмежився зауваженням, що «жоден уряд не повинен використовувати нашу війну з тероризмом задля переслідування меншин на своїй території». Ця непряма критика була адресована, звісно, Росії та Китаю, який має проблеми з мусульманами в провінції Хіньянь на північному заході країни. Організація Human Rights Watch напередодні шанхайського саміту заявила, що Китай «придушує мирний політичний та релігійний мусульманський рух у провінції Хіньянь», не оприлюднивши доказів зв’язку хіньянських сепаратистів з організацією «Аль-Каїда» Осами бен Ладена.
Конкретних заяв чекали від зустрічі американського та російського лідерів, зокрема, в питанні перегляду договору по ПРО 1972 року. Однак Буш та Путін обмежилися повідомленням, що дійшли певного прогресу. Про деталі вони домовлятимуться в листопаді, коли Путін приїде на родинне ранчо Бушів у Техасі.
Із Шанхаю президент Росії вилетів до Душанбе, де провів переговори із президентом Таджикистану Емомалі Рахмоновим, керівництвом афганського Північного альянсу та колишнім президентом Афганістану Бурхануддiном Раббані, якого Москва та ООН вважає офіційним лідером країни. У результаті переговорів їхнi учасники дійшли одностайного висновку, що таліби не повинні увійти до складу майбутнього уряду Афганістану, який, за словами Володимира Путіна, має бути «дружнім до Росії». Міністр оборони Росії Сергій Іванов заявив після попередніх переговорів, що Москва співпрацюватиме с Таджикистаном та Іраном для спільної боротьби проти Талібану. Допомога Росії Північному альянсу якнайкраще збігається з інтересами Ірану, який щиро зацікавленій в приході до влади в Афганістані саме представників Півночі, що, як і перси, сповідують іслам шиїтського напряму. Однак Іран, як відомо, не є союзником Сполучених Штатів. А плани Москви, Душанбе та Тегерана суперечать прагненню американського союзника Пакістану бачити в Кабулі широку правлячу коаліцію, в якій би взяли участь і представники руху Талібан.
