Європейський Союз вирішив зайнятися навчанням українських промисловців, щоб вони рідше потрапляли в скандальні ситуації, пов’язані з поставками на західні ринки товарів за зниженими цінами. Передусім, це стосується менеджерів металургійної і текстильної галузей. В понеділок ЄС офіційно репрезентував у Києві практичний посібник для українських експортерів з питань антидемпінгової політики. «Торгівля активізується, кордони стають прозорішими, але говорити про абсолютно вільну торгівлю поки що не можна», — заявила на презентації начальник відділу з питань розрахунків збитків Антидемпіногового комітету ЄС Тіна Якоб. Посібник пояснює основні ознаки, за якими поставки з тієї або іншої країни признаються демпінговими, а, отже, заслуговують на митні обмеження шляхом введення спецмита. Головна ознака була сформульована досить просто: поставка українського товару в ЄС вважається демпінговою, якщо її ціна нижча не лише за середньоєвропейську, але і середньоукраїнську.
Начальник відділу з питань розрахунків демпінгу, Педро Веласко Мартінс, повідомив, що сьогодні Україна має, за стандартами Євросоюзу, статус країни з неринковою економікою. У чому саме ця неринковість виявляється, Веласко Мартінс пояснити не зміг. Він чесно сказав, що просто не знає відповіді на це питання. Саме через те, що наша країна офіційно не визнана ринковою, найбагатший ринок ЄС поки що залишається закритим для цілої групи українських товарів. На сьогодні обмеження торкаються восьми товарних груп, які становлять основу експорту з нашої країни. Згідно з представленим посібником, неринковою в Євросоюзі вважають країну, в якій існує «повна або майже повна державна монополія на торгівлю і встановлення державою всіх внутрішніх цін». Зустрічається і таке визначення неринкової країни: «істотний державний контроль за засобами виробництва і втручання держави в економіку, які можуть призвести до значної деформації цін і витрат». Навіть нефахівцям зрозуміло, що Україна давно виросла з статусу, який описаний в цих визначеннях.
Але пускати на свої ринки українські товари євросоюзівці все одно не хочуть. Саме тому в Брюсселі було придумано спеціальний статус країни з перехідною економікою. Вони формально вважаються ринковими, але митні обмеження для них однаково продовжують діяти. Крім України, на сьогоднішній день такий статус отримали Росія, Китай і Казахстан. Дивно, що ніхто з фахівців ЄС, які приїхали до Києва, так і не пояснив, чому Україна, 90% економіки якої вже приватизовано, вважається неринковою країною. Незрозумілим також залишилося, чим ринкова структура української економіки поступається, наприклад, польській, яка користується більшою прихильністю ЄС. Навряд чи в цьому випадку йдеться про непідготовленість фахівців, які приїхали до Києва. Очевидно, вони не хотіли прямо говорити, що насправді статус країни визначається не економістами, а передусім політиками. «Деякі українські компанії надали спеціальну звітність в ЄС, і вже отримали статус ринкових. Для них обмеження не діють. Але дуже багато ваших підприємств такої звітності не надають, а те, що надають, неможливо перевірити. Так що між ЄС і Україною дуже багато проблем», — ось так заплутано і невпевнено спробував пояснити ситуацію Педро Веласко Мартінс.
Зараз ЄС веде антидемпінгове розслідування щодо поставок українських труб. Цікаво, що його ініціювала компанія, яка контролює близько 80% європейського ринку. Також цього року Європейська комісія вже звинуватила Україну в експорті за демпінговими цінами карбаміду. Слідство триває. Про можливе порушення антидемпінгових справ проти українських виробників сталі попередив Київ представник загального директорату з питань торгівлі Європейської комісії Домінік Клейн. І це новини з Брюсселя, що надійшли лише в останні два місяці.
Не можна сказати, що уряд Анатолія Кінаха зовсім нічого не робить, щоб покінчити з цією демпінговою війною. Наприкінці вересня прем’єр підписав постанову, згідно з якою Мінекономіки доручалося забезпечити повне інформування українських експортерів про загрози судових позовів, які пов’язані з поставками дешевих товарів на західні ринки. За даними Мінекономіки, з початку 2000 року Україні вдалося запобігти розслідуванням: в США щодо урану, в Тайвані — щодо плоского прокату, в Словаччині — гарячокатаного прокату, Індії — напівфабрикатів з вуглецевої сталі і труб, ЄС — ферохрому і феросиліцію, Мексиці — карбаміду, Литві — аміачної селітри. Але розв’язання проблеми, насправді, лежить все ж в політичній площині. Поодинокими заходами цю війну навряд чи виграти.
Підтвердив це припущення і візит до України російського прем’єра Михайла Касьянова, який щойно завершився. Наші країни підписали меморандум, який передбачає заходи щодо запобігання взаємних антидемпінгових розслідувань. Крім того, представники Мінекономіки обох країн підписали документи про внесення змін і доповнень до протоколів вилучень з режиму вільної торгівлі між Україною і Росією. Ці документи стали реальністю тільки після політичних переговорів президентів двох країн. Адже протягом останніх кількох років Росія порушувала антидемпінгові розслідування або застосовувала захисні заходи щодо експорту з України труб, арматури, крохмалю і карамелі. Україна у відповідь ввела обмеження на імпорт російських вогнетривів, електроламп і шприців. Очевидно, що Україні найближчим часом треба ініціювати дискусію про статус політичних відносин з ЄС, а також США і Канадою, і тоді ринки цих країн, напевно, стануть більш відкритими для наших товарів. А поки що Захід продовжує встановлювати досить жорсткі бар’єри на шляху українського експорту, що, судячи за словами фахівців ЄС, які перебувають зараз в Україні, має далеко не завжди економічні причини.
