Цього дня тільки 127 років тому було створено Всесвітню поштову спілку. Відтоді, згiдно з традицією 9 жовтня всіх працівників пошти вітають з професійним святом. Сьогодні уявити собі життя без пошти можна було б тільки на незаселеному острові, та проте мало хто пригадує, з чого починалася сама пошта. Її прообразом був так званий Повоз, коли на першу вимогу князівських посланців усі люди повинні були доставляти необхідне для можновладцiв, потім була «ямська гоньба», що чимось нагадувала сучасну естафету, і тільки потім з’явилася пошта у класичному розумінні цього слова. На сьогоднішній день українська пошта — це понад 100 тисяч працівників, які надають 70 видів послуг у 16 тисячах відділень зв’язку.
У великих містах традиційний образ пошти та її працівників нині схильний до трансформації. Для багатьох городян, особливо молодих, листоноша сьогодні асоціюється з рахунками на сплату комунальних послуг і телефонів. В одному зі столичних Інтернет-кафе студент четвертого курсу Університету легкої промисловості сказав позавчора кореспондентові «Дня», що пошта сьогодні вже практично нікому не потрібна, звісно, в її класичному варіанті: «Адже всі зараз пишуть листи на комп’ютерах і надсилають їх «електронкою», та й газету теж можна не передплачувати, адже все можна переглянути в Мережі».
Проте на відміну від столиці, навіть у не віддалених від Києва селах, листоноша й сьогодні залишається тим самим традиційним листоношею. Для того, щоб доставити адресату кореспонденцію, сільські працівники пошти щодня «намотують» десятки кілометрів з п’ятикілограмовими сумками листів і газет у руках. І робочий день у них починається набагато раніше, ніж в мiстi — о шостій годині ранку, позаяк кореспонденцію, перш ніж доставити по будинках, потрібно ще розвантажити і розсортувати. Адже, незважаючи на технічний прогрес у поштовій сфері, сортувальних машин в Україні, а особливо у сільській місцевості, ще дуже мало. Крім того, на периферії, незважаючи на свою каторжну працю, тут у листонош навіть немає ставки (ставка міського листоноші складає 150 гривень), вони працюють виключно на виробітку. Як сказала позавчора листоноша в селищі Вишневому Марія Муренко, «скільки рознесемо кореспонденції — стільки й отримаємо». Та все ж, практично кожен говорить про свою професію гордо. Листоношею Марія Муренко працює вже 22 роки. І для неї пошта — це відданість, без якої вона не уявляє свого життя. «Єдине, що мені не подобається, то це зарплата», — каже Марія Муренко.
Її співробітниця Галина Шевчук пішла працювати листоношею, бо доставкою кореспонденції займалася ще її мама. «Для мене пошта — це спілкування. Щоправда, не завжди зустрічаються порядні люди, трапляється, що й часом нагримають на тебе, а одного разу одна бабуся забула, що я їй уже давала пенсію і подала на мене до суду. А ще буває страшно однією ходити з грошима для пенсіонерів темними під’їздами і дворами, навіть з газовим балончиком страшно», — каже Галина Шевчук. Листоноші вважають, що їм треба поміняти форму. «А то «Пєчкіних» нагадуємо: піджаки 56-го розміру, які до того ж промокають, взуття незручне і негарне», — розповідають у Вишневому.
Тим часом, кажучи про необхідність трансформації, в прес-службі «Укрпошти» «Дню» повідомили, що тепер у сферу діяльності підприємства увійде клієнт із ділових кіл економіки, і це дозволить українській пошті використовувати новітні технології. Для того щоб задовольнити запити споживача в якісних поштових послугах на нинішньому етапі, необхідна комп’ютеризація кожного з відділень, а також розвиток корпоративної мережі, призначеної як для підвищення ефективності управління, так і для розширення кількості послуг. «Укрпошта» планує також незабаром розширити спектр надання банківських послуг. Крім того, поправки до Закону про зв’язок дають велику можливість державному монополісту активніше займатися комерційною діяльністю і роблять певні застереження щодо ймовірності договірних тарифів (окрім послуг, які є універсальними — доставка пенсії, відправка листів і передплата газет i журналiв).
...Представники «Укрпошти» заявляють, що вони хочуть взяти на своє озброєння нові інформаційні технології, скажімо, організувати передплату через Інтернет, запровадити IP-телефонію з передачею відеозображення, гібридну пошту, коли повідомлення надсилаються в електронному вигляді, а отримати їх можна як звичайний лист на папері тощо. Але поки у столиці думають про інформатизаційні новини, у глибинці листоноші й далі намотують із сумкою на ремені кілометри, спілкуючись із людьми реально, а не у віртуальному режимі. На жаль, як розповіли «Дню» у відділі технологій «Укрпошти», комп’ютеризація сільських відділень зв’язку поки що уявляється нереальною, оскільки на це в «Укрпошти» немає грошей. Але у той же час нові технології потрапляють і на периферію. Там, зі слів заступника директора з питань технології та надання послуг Лідії Клименко, впроваджуються такі послуги, як електронний переказ та голосовий зв’язок.
