Тим часом, позавчора проект бюджету-2002, оголошений урядом соціальним, обговорювався на розширеному засіданні Комітету Верховної Ради з питань соціальної політики та праці. Нагадаємо, що проектом бюджету на наступний рік передбачене виділення на фінансування соціальної сфери 52% всіх виплат. Однак, незважаючи на такий високий показник, відразу ж після «презентації» бюджету в парламенті багато політиків критично оцінили соціальну спрямованість бюджету. Виступаючи на семінарі регіональних журналістів, застеріг від «ейфорії та ілюзій» оцінки бюджету і Л.Кучма. «Не треба говорити, що він найбільш соціальний і подібне», — сказав він і підкреслив, що бюджети на 1999 і 2000 рік були не менш, а, може, навіть і більш соціальними. «Проблем більше, ніж грошей», — сказав наприкінці Президент, оцінюючи перспективи затвердження бюджету.
Аргументуючи позавчора прогресивність нового бюджету, міністр праці та соціальної політики Іван Сахань назвав істотним кроком уперед «збільшення мінімальної заробітної платні до 140 гривень (на сьогоднішній день вона становить 118 — Авт. ) і забезпечення рівня прожиткового мінімуму в розмірі 80 гривень (зараз 50. — Авт. ). Однак зарплатня, котра перевищує 18 гривень, і далі оподатковуватиметься. Подальше ж збільшення величини мінімальної платні та прожиткового мінімуму, зі слів міністра праці та соціальної політики на сьогодні є неможливим, оскільки джерел для поповнення Фонду заробітної платні — немає.
Кажучи про соціальність бюджету-2002, І. Сахань перерахував і цілий ряд виплат, які стосуватимуться інвалідів, малозабезпечених і пенсіонерів. До речі, їм, iз метою раціоналізації використання бюджетних коштів, планується переглянути пенсії, діапазон яких на сьогодні — від 56 гривень до двох- трьох тисяч. Для того, щоб «зрівняти позиції», проектом передбачено обмеження пенсії працюючим пенсіонерам, що якось зможе забезпечити «соціальний підхід».
Але, незважаючи на такі заспокійливі заяви, представники міністерств і комітетів висловлювали невдоволення проектом. Зі слів держсекретаря Мінздоров’я Сергія Шевчука, основною потребою сфери охорони здоров’я є оснащення сільських лікарень хоча б найнеобхіднішою апаратурою, що потребує від бюджету не менше аніж 171 мільйон гривень, а також оновлення парку автотранспорту, зношуваність якого становить 75%. Крім цього, необхідно, на його погляд, збільшити суму асигнувань на лікування онкохворих, оскільки відсутність коштів і, відповідно, необхідних препаратів у лікарнях не дозволяє зробити лікування, котре провадиться, ефективним. На це міністр фінансів Ігор Мітюков відповів, що фінансування сфери охорони здоров’я планується в основному за затвердженими програмами. Їх, як згодом з’ясувалося, 12, що, природно потребує чималих коштів, у той час як у країні офіційно оголошено про епідемію туберкульозу, на боротьбу з якою замість необхідних 300 мільйонів виділено лише 46 млн. Окрім цього, з 1 січня наступного року набуває чинності закон «Про охорону дитинства», про який творці бюджету «забули».
Проблеми дещо іншого штибу виринули у сфері культури. Як заявив заступник держсекретаря міністерства культури і мистецтв Владислав Корнієнко, середня заробітна платня працівників культури — найнижча і навіть її нещодавнє підвищення не змогло істотно вплинути на ситуацію. «35% працівників культури перебувають на межі убогості, оскільки чимала їхня частка працює навіть менше, ніж на чверть ставки» — говорить В. Корнієнко. У критичній ситуації через «соціальну спрямованість» бюджету залишаються і працівники сфери освіти. У проекті бюджету планується заморозити норми статті 57 закону України «Про освіту», статті 25 Закону «Про загальну середню освіту», статті 22 закону «Про позашкільну освіту», що позбавляє працівників освіти звичних надбавок за класне керiвництво, за перевірку зошитів і подібне.
Новий бюджет також фактично скасовує пільги на безкоштовний проїзд ветеранам, інвалідам та чорнобильцям, оскільки право розв’язання цього питання передається місцевим органам влади. Таким чином, при детальному аналізі, стає зрозуміло, що ті параметри, які закладено і зараз у проекті, не зможуть вирішити основних проблем соціальної сфери й забезпечити реалізацію пріоритетних завдань державної соціальної політики. На це вказують і кількісні показники, адже, якщо граничний обсяг виплат в порівнянні з поточним роком планується збільшити на 5,7%, реальний ВВП зросте на 6%, то інфляція, як передбачається, становитиме 11%. Внаслідок цього виплати на соціальний захист тільки поменшають.
