Як відомо, під час останнього засідання Ради представників кримськотатарського народу при Президентові України за участю Леоніда Кучми в Ялті, глава держави доручив правоохоронним органам країни проаналізувати міжнаціональну ситуацію в автономії та не допустити зростання напруженості й протистояння, як на національному, так і на міжконфесійному грунті. Що вже зроблено й робиться з цього питання в Криму? Про це наш кореспондент поцікавився у прокурора Автономної Республіки Крим, державного радника юстиції 1 класу Олександра ДОБРОРЕЗА .
— Олександре Андрійовичу, я знаю, що недавно Генеральна прокуратура України провела комплексну перевірку в Криму. Її підсумки 24 вересня розглянуто на колегії під керівництвом заступника Генерального прокурора Олександра Шинальського, і роботу за минулий рік, після того як ви очолили прокуратуру в Криму, загалом оцінено позитивно. Нещодавно вам також присвоєно чергове звання — радник юстиції 1 класу. Вітаю вас. Це, безсумнівно, успіх. Але сьогодні хотілося б проаналізувати нашу рутинну практику, з чого, власне, й складається саме життя. Скажіть, будь ласка, яка сьогодні ситуація з інтеграцією репатріантів у кримський соціум? Які проблеми вирішено, а які викликають у вас тривогу?
— Виконанню законів держави про міжнаціональні стосунки та облаштування депортованих ми приділяємо першорядну увагу. Прокуратурою Кримської автономії системно здійснюється нагляд за виконанням законів держави в сфері міжнаціональних і міжконфесійних стосунків, облаштуванням депортованих. За станом на на 1 серпня 2001 року в республіку на постійне проживання повернулися і проживають 258 тисяч 778 кримських татар і понад трьох тисяч раніше депортованих болгар, греків, німців і вірменів. Частка колишніх депортованих у складі населення республіки становить 12,1 %. В автономії сформувалося близько 300 селищ і масивів компактного проживання репатріантів. Велика їх кількість поселилася в містах Сімферополі, Євпаторії, Судаку, а також у Сімферопольському, Бахчисарайському, Білогірському та ряді інших районів.
— Всі говорять про проблему землі для кримських татар. Що тут викликає таку гостроту?
— Найважливішим завданням облаштування депортованих є забезпечення їх землею. Розв’язання цієї проблеми ускладнюється тим, що нинi процес передачі в колективну власність і розпаювання земель у Криму практично завершено. Земельні сертифікати отримали понад 200 тисяч кримських татар (9,9 %). Середній розмір земельного паю в республіці становить 5,1 гектара. У колективній власності перебуває 1,1 мільйона гектарів ріллі. Резервний фонд і земельні запаси в автономії становлять 290 тисяч гектарів, з яких 72 тисячі гектарів перебувають в тимчасовому користуванні сільгосппідприємств.
У таких регіонах, як Джанкойський, Красноперекопський, Роздольненський та більшості інших проблеми наділення кримських татар середнім паєм немає, за винятком однієї-двох сільських рад. Разом з тим, у Бахчисарайському, Білогірському, Сімферопольському та деяких інших районах питання розпаювання землі, з урахуванням депортованих осіб, є доволі складними для вирішення. Через це нашою прокуратурою постійно проводяться перевірки виконання законів та інших нормативних актів держави, що стосуються вказаної проблеми, в тому числі — й щодо депортованих осіб.
— Які порушення вдалося виявити?
— Перевірками виконання Закону України «Про звернення громадян» виявлено порушення про наділення депортованих землею в місті Судаку, Красногвардійському, Красноперекопському, Первомайському та ряді інших районів. Так, з 18 серпня 1999 року депортовані та працівники соціальної сфери зверталися із заявами до сільського голови Амурської сільської ради Красногвардійського району В. Хлюстова про виділення ним землі. На 1 листопада 1999 року до сільської ради надійшло 257 заяв, які не було позитивно вирішено. Разом з тим, ухвалою виконкому сільської ради від 28 січня 2000 року виділено 511 гектарів землі 20-и особам, котрі посідають різноманітні посади в районних установах, та їхнiм родичам, в тому числі дружині та дочці гр. Хлюстова. У травні 2001 року прокурор Красногвардійського району оскаржив незаконну ухвалу виконкому, яку згодом було скасовано. Протокол про корупційні дії надіслано до суду.
На початку весни створилася складна ситуація в Угловській сільській раді Бахчисарайського району. У березні 2001 року група колишніх депортованих тривалий час не випускала сільського голову з приміщення й вимагала скасування ухвали сесії цієї ради від 22 березня минулого року. Відповідно до цієї ухвали, на колективну власність фірми «Чорноморець» iз резервного фонду ради виділено 211 гектарів землі для додаткового паювання 87-и пропущеним і знову прийнятим членам цієї фірми. Прокурором району винесено протест, який було задоволено, а неправомірну ухвалу скасовано. Подібна ситуація мала місце й у Желєзнодорожненській сільській раді цього району, де справедливість відновлено лише після винесення протесту прокурором.
— Найголовніше, очевидно, знайти причини порушень законності. Які вони, з вашого погляду ?
— Прокуратурою республіки спільно з прокуратурою Судака перевірено факти самочинних захоплень земельних ділянок у цій місцевості в період з 2 до 18 квітня цього року. Однією з основних причин скоєння протиправних дій було те, що не велося цілеспрямованої роботи Судакської міської ради щодо виділення земельних ділянок для будівництва та обслуговування житлових будинків, а також припинення права власності чи користування землею, яка надавалася для несільськогосподарських потреб, у разі її невикористання протягом двох років, як передбачає Земельний кодекс України. Виявлено, наприклад, такі факти. З 1988 року в черзі на отримання земельних ділянок для будівництва житлового будинку в місті перебуває 851 особа; в тому числі 714 депортованих осіб. Разом з тим, з наданих для індивідуального житлового будівництва в цій місцевості 1184-х земельних ділянок не освоюються 545 (46%). При наявності гострої й невирішеної проблеми забезпечення земельними ділянками, сесія Судакської міськради в травні 1998 року неправомірно делегувала виконкому міської ради вирішення питань про передачу в приватну власність, а також право надання та вилучення земельних ділянок, наданих у користування фізичним особам. Більше того, не прийнявши належних заходів з реального забезпечення тих, хто потребує земельних ділянок, сесія 1 вересня минулого року ухвалила провести земельний аукціон в місті Судак. За результатами перевірок внесено представлення Голові Ради міністрів автономії та Судакському міському голові, опротестовано ухвалу сесії міської ради. Надіслано інформацію Голові Верховної Ради республіки.
— Серед жителів Криму багато нарікань на порушення при оренді землі. Чи проводилися перевірки з цього питання?
— При перевірці цільового використання земель державного резерву й запасу виявлено порушення при здачі землі в оренду. Так, виконком Алексеївської сільської ради Первомайського району неправомірно здав у оренду підприємству «Палома» 447,9 гектара ріллі із земель запасу. Тим часом власником землі є сільська рада, якій і належало виступити орендодавцем. Окрім того, договір не містить найважливіших обов’язкових умов, передбачених Законом «Про оренду землі». Прокурором району надіслано позовну заяву до Арбітражного суду про визнання договору оренди недійсним. Або інший факт. У Пушкінської сільської ради Совєтського району немає земельного запасу. Разом з тим, ухвалою сесії ради виділено землю фермерові в розмірі 50-и гектарів. Фактично це питання на сесії не розглядалося, і ухвалу сфальшовано. Прокурором району цю «ухвалу» опротестовано, щодо сільського голови М. Павленка порушено карну справу за ознаками статей 165 частини 1 (зловживання владою чи службовим становищем) і 172 (посадова фальсифікація) Кримiнального кодексу України. На жаль, подібні факти непоодинокі.
Прокуратурою республіки з вищезгаданих питань порушено ряд карних справ; винесено 9 протестів на незаконні ухвали місцевих органів влади; надіслано 9 подань, приписів та інформацій до різних органів державної влади та управління; пред’явлено три цивільно-правові позови до судів.
— Дуже турбує останнім часом сфера міжконфесійних стосунків у Криму. Всі побоюються, що порушення законів про діяльність релігійних об’єднань може викликати конфлікт. Як ви оцінюєте ситуацію?
— Мабуть, у цьому вiдношеннi Кримський півострів є найбільш своєрідним регіоном України. На цей час у автономії зареєстровано 916 релігійних організацій. З них 318 релігійних громад утворено, в основному, за етноконфесійною ознакою, що становить 35% усієї релігійної мережі Криму. Найзначнішими етноконфесійними об’єднаннями репрезентовано іслам — 275 релігійних організацій, а також православ’я. Повернення колишніх культових споруд віруючим має сприяти стабільності на півострові, а не розпалюванню ворожнечі. Суперечки про можливе співіснування християнських і мусульманських символів мають вирішуватися цивілізовано, правовим шляхом, а не вночі, самочинно, як сталося з руйнуванням так званих поклонних хрестів. Прокуратурою республіки за цими фактами порушено карні справи. Наприкінці минулого року прокуратурою автономії, а також прокурорами на місцях проведено перевірки виконання місцевими органами влади вимог Закону України «Про свободу совісті та релігійні організації». За результатами прийнято заходи реагування, надіслано інформацію в Раду міністрів автономії.
Економічні та соціальні труднощі, пов’язані з поверненням депортованих громадян, в певному сенсі є поживним середовищем, яке використовується частиною екстремістськи налаштованих національних лідерів (я маю на увазі не лише кримських татар, але й представників інших національностей, в тому числі — й росіян!), які намагаються вирішувати існуючі проблеми лише шляхом масових акцій, а то й провокацій, як правило, пов’язаних з порушенням громадського порядку. Деякі громадські організації та політичні партії, діючи поза правовим полем держави, особливо організовані за національною ознакою (знову ж таки, крім меджлісу, в нас багато інших незареєстрованих організацій!), ведуть цілеспрямовану роботу з дестабілізації обстановки в автономії, організації масових незаконних акцій. Це суперечить інтересам суспільства, і цьому буде покладено край органами прокуратури. Тим часом органи внутрішніх справ iнодi не в повній мірі виконують свої обов’язки з недопущення порушень прав і свобод громадян, збереження державного майна. Через це начальникові Головного управління МВС України в Криму надіслано подання, поставлено питання про суворе дотримання чинних законів держави.
З цих питань порушено і розслідується ряд карних справ, надіслано три подання і приписи до органів місцевого самоврядування, прийнято інші заходи прокурорського реагування. Питання міжнаціональних стосунків вже обговорено в червні 2001 року на розширеному засіданні колегії прокуратури республіки; в жовтні плануємо провести Координаційну нараду з проблем міжконфесійних стосунків. Робитимемо все, щоб зберегти мир і злагоду в автономії.
Редакція газети «День» дякує прес-службі Кримської республіканської прокуратури за допомогу, надану при підготовці цього матеріалу.
