Одного разу, в 1964 році, на Банківському святі афро-карибська община Західного Лондона організувала невелику музичну процесію. Малознайомі ритми викликали фурор у манірних британців. Відтоді адміністрація міста вирішила проводити святкування щороку. Сьогодні цей почин переріс в карнавал — найбільший у Європі та другий за величиною у світі (після карнавалу в Ріо-де- Жанейро). Лондонський карнавал приваблює велику кількість знаменитостей, діячів шоу-бізнесу, рекламодавців та спонсорів, а також багато тисяч туристів. Цього року, зокрема, на карнавалі, що закінчився 27 серпня, побувало біля двох мільйонів чоловік.
КОЖЕН ГЛЯДАЧ — УЧАСНИК
Звуки барабанів, баса і дудок було чутно навіть у Центральному Лондоні. Повна назва карнавалу — Notting Hill Carnival, на честь району, де він зародився. Саме тут після Другої світової війни селилися емігранти з англійських колоній, в основному з Африки та Карибських островів. Запрошували їх через недостачу робочої сили. І в той час, коли на вході деяких громадських закладів висіли відверто расистські таблички, Британію «заразила» національна музика Африки та Карибів — у 1951 році Британський фестиваль відвідав перкусійний оркестр острова Тринідад (повна назва — Trinidad All Steel Percussion Orchestra). Радісна зустріч стала передвісником обвальної популярності цього стилю.
Триває карнавал три дні — з суботи по понеділок. Перший день — виставковий. Відбувається остаточний відбір учасників різних конкурсів. Недільний день вважається дитячим. Сюди приходять, як правило, всією сім’єю; тоді як у понеділок (той, який припадає на банківське свято), збирається більше молоді. Девіз карнавалу: кожен глядач — учасник.
На карнавалі можна виділити п’ять основних дисциплін. Це — маскарад, змагання барабанних оркестрів, каліпсо (політичні, соціальні та сатиричні коментарі, покладені на музику речитативом), сока (традиційна музика карнавалу — сплав стилів соул та каліпсо) та звукові системи (тобто — могутні акустичні установки з диск-жокеями, як пересувні, так і стаціонарні). І кожна з цих дисциплін пройшла свій власний багаторічний шлях, перш ніж потрапити на карнавал. Маскарад, наприклад, дітище уродженців Тринідаду, острова на стику Карибського моря й Атлантичного океану.
ОРКЕСТРИ ПІД КЕРІВНИЦТВОМ ПОЛІСМЕНІВ
...Деякі з станцій метро, що знаходяться поблизу, було закрито через наплив публіки. Тому людям довелося виходити з «підземки» за декілька зупинок до безпосереднього місця дії. Багатотисячний натовп ринув у обійми карнавалу, що зустрічав їх звуковою вакханалією, строкатими костюмами артистів, запахами карибських делікатесів. Контролювали і спрямовували рух загони полісменів — піших і кінних. Без регулювальників не обійтися, адже круговий маршрут карнавалу становить 3 милі. Тут же, біля метро, вже вишикувалися продавці з дудками, свистками і прохолоджувальними напоями. Таке відчуття, що ти опинився на доленосному футбольному матчі. На кожній вулиці району Notting Hill було розміщено десятки звукових систем з диск-жокеями. Такої різноманітності музики мені ще не доводилося чути. Різні стилі й напрями музики — хаус, гараж, соул, буги, джаз, фанк, латино, хіп-хоп... В основному переважала музика Карибів та Південної Африки: каліпсо, реггі, ска, даб. До речі, дні карнавалу були, що називається, лондонські — похмурі, вулицями Лондона декілька разів пройшла злива. Але від цього натовп анітрохи не порідів, а ажіотаж тільки посилився. «Погода навряд чи змогла розмочити атмосферу вечірки», — писали англійські газети.
Цікаво, що мешканці району, мабуть, також дуже люблять повеселитися. Танцювали цілими будинками, на балконах і навіть на дахах, виносили на вулицю свої звукові установки. Здавалося, танцюють навіть на вертольоті, що патрулював під час карнавалу.
На головній дорозі по колу пульсували низки фургонів та трейлерів. Ні, вони не розвозили картоплю, банани чи партії промтоварів. Везли вони з собою всі ті ж звукові установки, тільки на колесах. Танцюристи у карнавальних костюмах, майстри речитативу, які заводили публіку, і, звичайно ж, невід’ємний атрибут карнавалу — барабанні оркестри.
Отаких музичних вантажівок було — нe багато нe мало — 25 штук. Таким чином, тільки від’їжджала вантажівка, як за нею під’їжджала чергова. Децибели були настільки могутні, що буквально кожні 10 метрів я входив у зону, де переважали нові ритми. За кожним фургоном рухалися процесії у маскарадних костюмах. Ось тут уже дійсно було на що подивитися. Виднілися двометрові казкові персонажі, фантастичні чудовиська, індіанці; зустрічалося вбрання, якого не побачиш на найбільш екстравагантних виставках моди. Все це було яскравим та кольоровим, як прапори Ямайки, Тринідаду, Куби, Південної Африки. Підготовка такої екіпіровки з пап’є-маше зайняла тисячі годин. Нарівні з конкурсами оркестрів, диск-жокеїв проводилися конкурси на кращий маскарадний костюм. Крім барабанщиків на фургонах, у деякі з колон іноді вклинювалися колони з барабанами та бонгами. Зустрічалися й просто перкусійні оркестри, що сиділи на тротуарі. Загалом, складалося враження, що ти знаходишся у гігантському інтернаціональному племені Тумба-Юмба. І не дивно: учасниками цього уже ніяк не протокольного «заходу» були 75 костюмованих та музичних груп, 12 барабанних оркестрів, не беручи до уваги неофіційні.
БЕРЕЖІТЬ КИШЕНІ
Організація карнавалу, незважаючи на безліч гостей і учасників, була прекрасною. Спеціальні місця для продажу рукоділля та їжі знаходилися в кожному кварталі. Тут продавалися різноманітні сувеніри: ямайські шапки, жіночі прикраси індіанців та племен Африки, кальяни, браслети, кільця, прапори країн-учасниць, національне вбрання...
Щодо кухні, то всі екзотичні страви, починаючи від карибських, індіанських та закінчуючи східними — китайськими, японськими, індійськими, тут були у незчисленній кількості. Усього не те, що не перерахувати — але й не запам’ятати. Ароматом спецій і приправ був заповнений весь район Notting Hill. Великою популярністю користувалися ямайське пиво та ром...
Оскільки англійці вельми передбачливий народ, то інформацію про техніку безпеки під час карнавалу поширювали у пресі та в Інтернеті вже за декілька днів до початку. Передусім, попереджали про те, що не треба надівати дорогі ювелірні вироби. Взуття найкраще надіти спортивне . У такому натовпі нехитро було й загубитися. На цей випадок були розставлені спеціальні намети.
«Це твій карнавал, але пам’ятай — там живуть люди» — свідчили попереджувальні вивіски та брошури. Найбільше «дістається» мешканцям району Notting Hill через величезне скупчення сміття, місцями воно лежить, як у нас замети в сніжну зиму. «На вулиці не можна залишити машину, — скаржиться один з жителів, — її можуть подряпати чи розбити». Але, в основному, далі проблем побутового рівня, з якими адміністрація міста справляється досить швидко, справа не йде.
Як я вже згадував, карнавал привабив цілу кавалькаду спонсорів, рекламодавців, знаменитостей шоу-бізнесу, просто відомих гостей. У цьому році радіо Бі-Бі-Сі та всесвітньо відомий музичний канал MTV встановили на карнавалі сцени, де виступили диск-жокеї та музиканти, у їх числі — знамениті соул-співачки Шола Ама і Джамелія, популярна хіп-хоп команда Gorillaz. У минулому карнавал відвідували Джаміроквай, Кортней Пайн, Вайклефф Джин (група «Фьюджис»), Валері Кембелл — мати супер- моделі Наомі. Спонсором карнавалу цього року став банк «Вестерн Юніон», чия група підтримки розкидала в натовпі хустки з його логотипом, цукерки та сувеніри.
В останні роки карнавал збільшує обороти, відображаючи багатовекторну культурну природу суспільства. В ньому беруть участь музиканти з Афганістану, Бангладеш, Філіппін, Болгарії, Росії, Бразилії та багатьох інших країн. «Вірус Карибів» міцно заразив англійців. Але, здається, вони вельми задоволені цією обставиною.
P.S. Довідка: 1 фунт стерлінгів — 1,5 долари. Проїзд у метро до «Ледброук Грув» з центру коштує біля 2-х фунтів, з околиць — 3,5. Проїзд автобусами дешевший. Ситна, якісна їжа (у тому числі й екзотичні блюда) у спеціально відведених наметах, коштує людині біля 4 фунтів. Сувеніри, що складаються з прикрас Карибів, для всієї сім’ї обійдуться вам у 15 фунтів.
