Придністровське керівництво почало щодуху трубити про чергові підступи молдовської влади. Цього разу Тирасполь вбачає спроби Кишинева «запустити» проти Придністровської Молдовської Республіки (ПМР) економічну блокаду. З цієї причини буцімто й було вiдмiнено минулого тижня зустріч молдовського і придністровського керівників. Придністров’ю, якому, в принципі, не звикати до різного роду ударів з кишинівської сторони, останній здався більш ніж сильним. У довгий ящик, схоже, Тирасполю доведеться відкласти й плани про створення повноцінної, визнаної у світі держави. Нещодавно Кишинів зробив проти Придністров’я крок, на який не наважувався до цього жоден молдовський президент. Пан Воронін оголосив про те, що Молдова замінить найближчим часом митні печаті, якими користувалися як молдовські, так і придністровські митники. Про це та інше в iнтерв’ю з міністром інформації та телекомунікації Придністров’я Борисом АКУЛОВИМ.
— Борисе Миколайовичу, які наслідки може спричинити для придністровської економіки те, що в Тирасполі називають молдовською блокадою?
— Це буде чергове випробування для нашої економіки, причому нелегке випробування. Заходи, вжиті Кишиневом, ми сприйняли як чергову блокаду Придністров’я. Ми вже неодноразово переживали і банківські блокади, і фінансові, які завгодно. Вони суперечать підписаним раніше документам, оскільки є угода з питань митниці від 1997 року, в якій чітко було розписано, за що відповідає кожна із сторін. Зміна печатей — це процедура технічна з погляду митних правил. А вони намагаються її використати з політичною метою — для того, щоб відмовитися від раніше підписаних угод. По-друге, ми розглядаємо ці дії молдовської сторони як один iз елементів силового тиску на Придністров’я з метою домогтися якихось поступок в ході переговорного процесу. Передусім удару буде завдано по населенню, підприємствам, оскільки йдеться про те, щоб ті прибутки, які отримує митниця, перераховувати не до бюджету Придністров’я, а до бюджету Молдови.
— Скажіть, Молдова дозволяє користуватися своїми митними печатями, але тільки у разі, якщо митників Придністров’я буде зараховано до штату її митниці, та митні збори підуть до Кишинева?
— По-перше, зi слів Вороніна зовсім не випливає, що йдеться про зарахування наших митників до штату Молдови, а йдеться про те, що повинні прибути на наші митні пости призначені Кишиневом люди з печаттю Республіки Молдова. Так було сказано Вороніним на прес- конференції. Якщо ж митна процедура буде проходити через Кишинів, то й митні збори підуть туди ж. А це як не крути — сорок відсотків бюджету Придністров’я.
— Чи зможе Придністров’я здійснювати в такій ситуації зовнішньоекономічні операції?
— Власне, акція Кишинева й спрямована на зрив нашої зовнішньоекономічної діяльності. Якщо Україна, а потім і Росія приймуть умови гри Кишинева і відмовляться визнавати митні документи, які будуть оформлятися за допомогою печаті старого зразка, то тодi, звичайно, ми не зможемо здійснювати зовнішньоекономічну діяльність. Тобто по суті будемо заблоковані. Росія, Україна, як країни-гаранти, прийнявши ці умови, будуть брати участь у митній блокаді.
— Які ваші підприємства мають налагоджені зв’язки з українськими підприємствами?
— Я знаю, що обсяги українського експорту до нас досить великі. Тому збиткiв буде завдано експортерам України. Що ж стосується Росії, то вже здійснювалися, скажімо так, негласні заходи проти наших підприємств — зволiкти з митним оформленням, перешкодити нашому походу на ринок Росії, але з цього нічого хорошого не вийшло.
— Чим викликаний такий поворот в діалозі, така реакція президента Молдови?
— Воронін вирішив з великою швидкістю вирішити придністровський конфлікт. Шляхом кавалерійського наскоку хоче скрутити, що називається, в баранячий ріг Придністров’я, всучивши йому статус автономії. За пропозицією Вороніна, ця автономія мала б не більше прав, ніж найбільш занепалий молдовський повіт.
— Розрізка танків, бронетранспортерів, всупереч позиції Придністров’я, дуже жорстка позиція пана Путіна щодо прохань Придністров’я; питання з митною печаттю — здається, все це зрештою поставить ПМР на коліна. Чи може Тирасполь у таких умовах чинити опір?
— У нас сьогодні навіть серед населення зростає розуміння того, що якщо Придністров’я не захоче, то його ніхто не поставить на коліна. Ми розуміємо, що будь-які заходи, що їх можуть вжити проти нас, мають кон’юнктурний і тимчасовий характер; вся справа у витримці та згуртованості, які може протипоставити Придністров’я тому, що відбувається. Так, у нас сьогодні ситуація досить складна, але неодноразово вже були такі випробування і, думаю, що чергового разу ми витримаємо їх. Головне, що наше населення розуміє, що питання політичного статусу Придністров’я — це питання його майбутнього — наших дітей та внуків. Ви сказали, що розрізка танків суперечить вимогам Придністров’я. Це не зовсім так. Це суперечить передусім підписаним документам. Країни-гаранти відходять від погоджених ними принципів. Можемо констатувати факт: і Україна, і Росія порушують усталені принципи проведення переговорного процесу і розв’язання проблеми Придністров’я.
— У Придністров’ї скоро президентські вибори. Як в умовах економічної блокади, великого зовнішньополітичного тиску населення обере Смирнова на новий термін?
— Висловлювання про те, що непоступливість Придністров’я зводиться лише до позиції Смирнова — це найбільша дурість. Тому, що сьогодні — не у Смирнові рiч, а загалом в настрої нашого суспільства. Інша справа, що робляться спроби змінити ці настрої та спрямувати їх проти президента Смирнова. Я не помилюся, якщо скажу, що в цих умовах бiльша частина населення буде, навпаки, консолідована навколо свого лідера, коли побачить, що через справедливу позицію цього лідера зазнає республіка таких випробувань. Люди будуть розуміти так: якщо він не вигідний, передусім, нашим противникам, не вигідний тим, що домагається, щоб Придністров’я мало гідний політичний статус, — це означає, що Смирнов хороший.
