Мистецтво Сергія Савченка — дивовижне й, хоч як це дивно, дуже органічне (скоріше, навіть природне) поєднання романтизму та іронії. Легкість начерку, що доходить до вишуканої віртуозності, поєднується в картинах молодого художника з любов’ю й особливим смаком щодо «деталі», подеколи зворушливої, подеколи комічної, а іноді — й комічної, й зворушливої водночас (на зразок капців). Світ, відтворений і створений Сергієм Савченком, сповнений особливої загадковості, затишної й такої, що дещо лякає й зачаровує. Наївними та всезнаючими здаються героїні портретів, зображені зазвичай у оточенні своїх котів. Міста навіть у будні сповнені якоїсь карнавальної суєти й радості. А предмети натюрмортів випромінюють таємниче свічення, немов віконця в інші простори або лампочки з новорічної ялинки.