Учора в Києві говорили про потепління. Не про те, що принесло нинішнє літо, а про глобальну тенденцію до зміни клімату, що вчені пов’язують з кількістю парникових газів, які постійно збільшуються і які є результатом господарської діяльності, що активно розвивається на планеті. Для обговорення цієї проблеми шоста конференція сторін рамкової конвенції ООН зібрала в Бонні представників екологічних організацій і міністерств різних країн. Про її результати йшлося на прес-конференції, що відбулася вчора.
Основною темою конференції став Кіотський протокол, який є додатком до конвенції. Протоколом установлюються певні квоти для різних країн на викид в атмосферу парникових газів, а також він визначає механізми зменшення викидів в атмосферу. За словами міністра екології і природних ресурсів Сергія Курикіна, що очолював українську делегацію на сесії, зустріч в Бонні була для України переломною.
Кількість викидів парникових газів в атмосферу в Україні останнім часом істотно зменшилася. Екологи, правда, зв’язують це не з тим, що у нас діють сучасні енергозберігальні і екологічно виправдані технології, а, насамперед, з, м’яко кажучи, реструктуризацією економіки. Якщо 1990 року наша країна за кількістю викидів в атмосферу посідала 6 місце в світі, то зараз перемістилася на 11, хоча ці викиди становлять лише 2% від загальних мас викидів, в той час як, наприклад, на частку сусідньої Росії припадає 15%.
Українська делегація, за словами керівника Департаменту гідрометеорологічної служби і моніторингу Міністерства екології і природних ресурсів В’ячеслава Липинського, відстоювала на сесії права всіх пострадянських країн, а також країн колишнього соціалістичного табору, або інакше — з перехідною економікою. Первинні документи свідчили, що основне фінансове навантаження має лягти на плечі саме цих країн. Це рішення було ухвалене внаслідок того, що США, чия частка викидів в атмосферу парникових газів становить 22%, відмовилася наслідувати приклад 34 країн і ратифікувати Кіотський протокол. Тому планувалося, що фінансовий бік у формуванні фондів, які б займалися запобіганням подальшим змінам клімату і зниженням емісії парникових газів, ляже саме на країни з перехідною економікою.
Також незадоволення української делегації було пов’язане і з тим, що рішення з приводу України ухвалювалися у відсутності представників країни, хоч, як зазначив В. Липинський, згодом Україна в основному ними була задоволена. Але головним досягненням у Бонні була ухвала міжнародного документа, який зобов’язує провідні промислові країни світу зменшити викиди парникових газів в атмосферу на 5,2% в період 2008—2012 років. Але, на жаль, цей документ на сьогоднішній момент не може набути юридичної сили, оскільки для його дії Кіотський протокол мають ратифікувати як мінімум 55 держав, на які припадає 55% від загального обсягу викидів.
Як саме Кіотська конвенція позначиться на Україні? За словами міністра екології і природних ресурсів, потрібно, насамперед, збільшити площу лісонасаджень України, що, як відомо, є поглиначами вуглекислих газів. Щоправда, на запитання журналістів, яка нинішня площа лісонасаджень в країні і як саме він збирається її розширювати, Сергій Курикін відповісти не зміг.
