За місяць по Ялтинському саміту з’ясувалося, що 62,6% українців взагалі нічого не чули про ГУУАМ, що експерти ставлять співробітництво в межах цієї організації далеко не на пріоритетне для України місце.
Часто можна почути, що організація є мертвонародженою, й що вона суперечить інтересам України, оскільки спрямована проти Росії. До речі, екс-міністр закордонних справ, лідер Народного руху Геннадій Удовенко вважає, що виникнення ГУУАМ було своєрідною відповіддю на політику Росії на пострадянському просторі.
«Історія свідчить, що об’єднання бідних до добра не призводять, — сказав «Дню» один iз експертів-економістів, — особливо, коли немає спільного економічного інтересу. Про це добре свідчать численні африканські приклади».
ГУУАМ об’єднує бідні країни, ємність їхнього ринку обмежена, тому найближчим часом угода про вільну торгівлю в ГУУАМ, яку не було підписано в Ялті, але яку планується підготувати до кінця року, не може дати значних здобутків. Таку ідею висловив президент УЦЕПД Анатолій Гриценко. Потрібно реалістично підходити до ГУУАМ і не сподіватися, що ця організація зможе вивести України з кризи й допомогти їй піднятися до небачених висот — такою була ідея виступу професора Олексія Плотникова.
Країни ГУУАМ, відзначено в дослідженні, по-перше, переживають етап внутрішньої нестабільності, по-друге — зберігають розбіжності в підходах до багатьох питань. Проте головну об’єднуючу ідею визначено — Євразійський нафтотранспортний коридор, який може й повинен зацікавити не лише п’ятірку, але й Західну Європу. Є чимало скепсису, але є й перспективи. Є підтримка Заходу. Принаймні, є початок — який зовсім іще не гарантує успіху.