Партії також заявили про намір розвивати конструктивну взаємодію парламентської фракції НДП і депутатської групи «Трудова Україна» для прискорення бюджетної, податкової, земельної та пенсійної реформ.
Угода передбачає також створення робочої групи з розробки програми спільних дій з метою формування широкої коаліції центристських сил.
Як заявив після підписання документа Пустовойтенко, НДП уже підписала декларації з 12 партіями центристської спрямованості, серед яких Партія регіонів, Партія промисловців і підприємців та Демократична партія України.
Нинішнє об’єднання, на думку голови Верховної Ради України Івана Плюща, вписується у рамки нової більшості. Спікер сподівається, що екс-прем’єр Віктор Ющенко приєднається до центристського блоку на основі Аграрної партії України, Народно- демократичної партії та Партії регіонів України.
Умови, за яких це може статися, «покажуть переговори з суб’єктами цього блоку і з самим Віктором Ющенком», заявив Плющ у середу на прес-конференції в Ужгороді. Спікер відзначив, що високо цінує Ющенка «як фінансиста, банкіра та економіста», однак дав йому «не дуже високу оцінку як політика».
За його словами, новий блок демократичних сил повинен бути відкритим для інших центристських сил, його можна сформувати до вересня поточного року або у вересні.
Голова Верховної Ради також не виключив можливості створення в Україні ще одного центристського блоку за участю, зокрема, Соціал-демократичної партії України (об’єднаної).
Плющ припустив, що можуть виникнути декілька умовних блоків: «лівий, правий, центр, другий центр». При цьому він відзначив, що зараз йде активний процес підписання угод про співпрацю між центристськими партіями.
На думку Плюща, нова коаліція «продержавницьких, прореформаторських сил» вкрай необхідна. Він відзначив, що у Верховної Ради 3 го скликання з урахуванням літніх канікул залишається не більше ніж півроку продуктивної роботи. Перед парламентом «стоїть багато запитань, і всі вони по суті реформаторські», — не тільки імплементація підсумків всеукраїнського референдуму, але багато кодексів. При цьому спікер відзначив, що та коаліція у Верховній Раді, яка відправила у відставку уряд Віктора Ющенка і дала згоду на призначення нового прем’єра, «не складалася з реформаторських сил». Тому, сказав І. Плющ, Верховна Рада не може продуктивно працювати далі без створення «продержавницької, прореформаторської» більшості.
З усього сказаного Іваном Степановичем створюється враження, що центристські сили взагалі підуть на вибори одним блоком (або одним великим і декількома, ну дуже маленькими). Наскільки це відповідає дійсності, сказати поки що складно. Адже заручини, що відбулися, — далеко ще не весілля.
Що стосується численних декларацій про координацію зусиль, то поки що напевно можна стверджувати лише таке: партії, які навряд чи зможуть узяти чотиривідсотковий бар’єр поодинці, розпочали активну торгівлю намірами про об’єднання на виборах. Інтенсивність цього процесу залежатиме від того, чи зуміє парламент подолати вже не раз анонсоване вето Президента на новий закон про вибори. Якщо все залишиться як є і мажоритарних округів буде 225, то більшість нинішніх міжпартійних декларацій так і залишаться деклараціями. Якщо ж вето Президента буде подолано, тоді нинішнім численним центристським «злагодам» доведеться зіткнутися з найскладнішим і одночасно «найбільш інтимним» передвиборним питанням: а хто головний в партійному списку?
