Створення на місці розколотого Руху єдиної партії, про необхідність якого так довго говорили націонал-демократи, майже здійснилося. Цей перефраз відомого ленінського афоризму так сильно просився до тексту, що і справді до нього потрапив. Продовжуючи аналогію, варто зауважити, що у випадку, що мав місце восени 1917-го у Петрограді, результат виявився зовсім іншим, ніж очікували. Чого можна сподіватися від проголошення «об’єднавчої» декларації двох Рухів?
Насамперед появи у діях рухівських політиків більшої, ніж раніше, дещиці здорового глузду. Проголосити офіційний намір до об’єднання слід було ще раніше, аби не давати приводу для спекуляцій політичним опонентам. Тоді було б набагато легше одержати від процесу об’єднання необхідні результати. Нині ж розглядати спільну заяву партій Костенка і Удовенка можна поки лише як відносно вдалий агітаційний крок. Як свідчить рухівський досвід, гризтися між собою націонал- демократам набагато зручніше в рамках спільної структури. Варто було вийти з Руху найбільшим внутрішнім радикалам — Тарасу Чорноволу, Олені Бондаренко та Михайлу Косіву, як процес зближення із костенківцями став просуватися. Бо хто такі насправді «костенківці», які нині називають себе партією УНР? Це ті ж самі внутріпартійні опозиціонери в Русі, якими донедавна були троє вищеназваних нардепів.
Уявляєте як буде добре, яка ностальгія зігріватиме серця, наприклад, Павла Мовчана і Леся Танюка, коли зникне необхідність зберігати міжпартійну дипломатію і вони зможуть знову вдосталь сперечатися як партійні побратими!
Проте така перспектива, якщо вірити підготовленій двома Рухами декларації, буде можлива лише після виборів. А поки що колишні однопартійці лише спробують пожити тимчасово під спільним політичним дахом, остаточно не розписуючись. Перша проба почуттів настане за два тижні після костенківського з’їзду, коли мають бути попередньо узгоджені принципи формування передвиборного блоку двох Рухів на виборах усіх рівнів. Як це буде робитися в умовах, коли офіційно не розірваний блок Руху з ПРП і КУНом? Чи стануть костенківці четвертою стороною цього блоку, чи спільною частиною з Рухом, чи ПРП взагалі об’єднаний на передвиборний період Рух цікавитиме не дуже? Що буде з ініційованим «реформами» громадським об’єднанням «Чорний Віл», куди перебіжчики із Руху до ПРП прагнули затягнути своїх однопартійців? Безумовно, проти об’єднаного, нехай поки тільки на словах Руху, ніякі «воли» нічого не варті.
Окрім проголошеного наміру об’єднатися з «істинним» Рухом, з’їзд НРУ буде цікавим тим, що проходитиме під невидимою, скоріше за все, тінню Віктора Ющенка. Воістину глобальним політичним амбіціям останнього Рух, навіть об’єднаний, мало відповідає. Зі стартового майданчика мажоритарного округу стратегічно мислячий екс-прем’єр мріє злетіти на вершину небаченого досі політичного об’єднання, настільки широкого, що біля його горизонтів проглядають обриси Плюща, Азарова й багатьох інших симпатичних й не дуже фігур. До такого широкого об’єднання, нехай і не настільки як би кимось бажалося, нехай і не на чолі з Ющенком, рухівцям можна достойно притулитися лише в об’єднаному вигляді.
Ось і може вийти ситуація, коли прибудуть до широкої коаліції демократичних сил об’єднані рухівці, а у них паспорт, тобто документи із Мінюсту запитають. А у них нема нічого, крім декларації, яка, якщо серйозно, нікого ні до чого юридично не зобов’язує. І скажуть їм, що ви, виявляється, не розписані. Тоді шукайте інший готель, перепрошую, передвиборну коаліцію.
