Впродовж двох днів у Дніпропетровську під патронатом Президентів Леоніда Кучми та Александра Квасневського проходив IV українсько-польський економічний форум, у роботі якого взяли участь півтори тисячі промисловців і підприємців, членів урядів і глав регіонів двох країн. Уже вдруге до форумів, що раніше проходили в польському місті Жешув, приєднується й делегація Литви (Президент якої Валдас Адамкус цього разу не зміг приїхати в Дніпропетровськ через операцію очей). Візит Л. Кучми й А. Квасневського розпочався з відвідування міжнародного турніру з професійного боксу, де спортсмени трьох країн у дусі здорової конкуренції билися один з одним зі змінним успіхом.
Та ж обстановка доброзичливості, а також взаємної зацікавленості та партнерства панувала й на самому форумі, де працювало вісім секцій. Його учасники — бізнесмени й чиновники Польщі, Литви та України — обговорювали проблеми міжрегіональної та прикордонної співпраці, промисловості та транспорту, будівництва та сільського господарства, енергетики та банківської справи, щоб, за словами міністра економіки України Василя Рогового, «контакти перетворилися на контракти». А проблем, як виявилося, чимало. Й передусім у законодавстві та нормативних актах, що ускладнюють пересування громадян, реєстрацію й роботу підприємств, інвестування капіталу. До того ж Польща й Литва далеко випереджають Україну щодо реформованості економіки та інтеграції в європейські структури. Обидві країни є кандидатами на вступ в Євросоюз, а буквально днями Литву прийняли у Всесвітню торгівельну організацію. Не можна порівнювати й розміри іноземних інвестицій, що відображають ступінь привабливості економік трьох країн. Приміром, у польську економіку зарубіжні інвестори вклали вже близько $50 млрд., у маленьку Литву з чотиримільйонним населенням — 2,5 млрд. марок. Єдине, чим могла похвалитися наша країна й що, певною мірою, обнадіює польських і литовських партнерів, — це зростання обсягів виробництва, досягнуте головним чином через ритмічний експеримент у металургії. Порівняно невеликим — близько $1,3 млрд. — залишається й обсяг зовнішньоторгівельного обігу між Україною й Польщею. Проте ділові люди сповнені рішучості виправити таке становище. У бесіді з кореспондентом «Дня» один з польських бізнесменів заявив, що його колеги — учасники форуму — здатні вкласти в українську економіку $1 млрд. Інвестиції в $20—30 і навіть $50 млн. для багатьох з них «не проблема». Важливо розібратися, сказав він, куди саме вкладати ці кошти, знайти солідних партнерів і схему фінансування, укласти перспективні контракти. Вельми привабливими сферами для вкладання капіталу, на думку поляків і литовців, є дорожнє будівництво, енергетика, видобування газу. До речі, розробка родовищ природного газу на Полтавщині є найбільшим на сьогодні спільним українсько- польським проектом.
Особливість форуму — у тому, що вперше одна з його секцій займалася проблемами співпраці електронних засобів масової інформації, на чому наголосив у Дніпропетровську Президент Квасневський. За його словами, контакти й спільні проекти польських і українських електронних ЗМІ сприятимуть розвитку громадянського суспільства та демократії. Й, судячи з усього, Україні, яка досі не має суспільного телебачення й радіо, є чому повчитися у поляків. Як повідомив на засіданні секції голова Крайової Ради з радіомовлення й телебачення Республіки Польща Юліуш Браун, у наших сусідів, як і у багатьох інших європейських країнах, немає державного телебачення, а суспільне фінансується через абонентську плату й від реклами. Розміри прибутків від реклами в умовах економічного підйому вражають — близько $2,5 млрд. за останні п’ять років. Одним з результатів (хоча незрозуміло, чому не можна було зробити цього раніше) форуму стане відкриття у Варшаві кореспондентського пункту Національної ТРК України.
Підсумки зустрічі в Дніпропетровську підбили Президенти України й Польщі, які відвідали під час візиту виставку української промислової продукції — від ракет до тракторів і вагонів — на «Південмаші» й відкрили українсько-польський центр, що сприятиме контактам бізнесменів двох країн. Виступаючи на закритті форуму, Леонід Кучма зазначив, що, незважаючи на труднощі, обсяг товарообігу України з Польщею минулого року збільшився на 36%, а з Литвою — на 39% . За його словами, є й кілька сотень спільних підприємств, однак вони займаються головним чином посередницькою діяльністю, що не цілком відповідає завданням часу. Звертаючись до бізнесменів Польщі й Литви, він закликав їх до «розширення фінансової присутності на українському ринку». Передусім у таких галузях, як машино- і кораблебудування, металургійна й хімічна промисловість, мікроелектроніка й сільське господарство. Особливий акцент Президент України зробив на необхідності співпраці для створення Євразійського нафтотранспортного коридору, міжнародного консорціуму й будівництва інфраструктури. Об’єднання зусиль, за його словами, могло б принести велику користь «не лише Україні й Польщі, а й європейським споживачам». Зі свого боку він пообіцяв, що до кінця поточного року Україна завершить будівництво нафтотранспортного комплексу «Порт Південний» і нафтопроводу Одеса — Броди.
Енергетична тема набула продовження й на прес-конференції, де Кучма висловився за співпрацю Європи, Росії, України й Польщі у збільшенні постачання газу в Західну Європу. Квасневський повідомив, що Польща запросила Білорусь, Словаччину та ЄС обговорити всі проблеми будівництва газопроводу з Росії в Європу й сьогодні «шукає формулу його фінансування за підтримки ЄБРР».
Леонід Кучма заявив також, що Україна після відставки уряду Ющенка не має наміру змінювати свій курс на продовження реформ і інтеграцію в європейські структури. «Уряд, — сказав він, — згідно з Конституцією, є інструментом, механізмом виконання тієї програми, з якою Президент України переміг на останніх виборах».
Партнерство з Польщею та Литвою український Президент розглядає як важливий чинник у зусиллях України інтегруватися в європейські структури, однак «наш шлях у ЄС, — наголосив вiн, — залежить від нас самих». Поки ж про Україну «знають головним чином через Чорнобиль або «касетний скандал». Ще місяць тому, за словами Л. Кучми, для України з боку європейського співтовариства не було «касетних скандалів», а «двері було зачинено». Сьогодні, як він вважає, такі «сигнали» вже є, й у вересні в Києві має відбутися саміт України — ЄС. Позитивним чинником, який сприятиме стабільності в Україні, Леонід Кучма називає й майбутній візит Папи Римського.
Зі свого боку, польський Президент, якого багато хто нині вважає «послом України» в європейському співтоваристві, говорив те, що сказав напередодні у ексклюзивному інтерв’ю «Дню» та учасникам форуму: Польща й після вступу в ЄС не має «наміру повертатися спиною» до своїх партнерів у Східній Європі. «Без багатої та процвітаючої України, — сказав він, — не буде й стабільної Європи».
P.S. В Дніпропетровську Александру Квасневському, який виявився, за визнанням багатьох, дуже привабливою людиною, приготували багато сюрпризів. Його ім’ям, як і Леоніда Кучми, назвали відкритий Президентами українсько- польський центр. Пан Квасневський відреагував з гумором і тут же запропонував скорочено називати його Центром КваКу. Власті Дніпропетровська пообіцяли також перейменувати Набережну Леніна, де розташовано Центр («ленінська», як і особливості побуту й «ненав’язливого» пострадянського сервісу, назва спричинила шок у польських журналістів), в набережну Юліуша Словацького.
До візиту Президентів у Дніпропетровську було написано й виконано на урочистому концерті українсько-польсько-литовський... гімн. Однак найбільше Александр Квасневський, за його словами, був здивований виконанням нової пісні, присвяченої дню народження його дружини Iоланти. Цим подарунком дніпропетровців він був зворушений до глибини душі.
