15 травня
Ще взимку здавалося, що мене вже нічим не здивуєш. Чи то люди на деякий час привласнили собi суворість зимового характеру, а може, просто набридло жити в мутно-білій пелені, яка опутувала тебе, щойно вийдеш із дому.
Навесні все інакше. Вулицю наповнює духмяне різнобарв’я: білі, жовті та рожеві плями на соковито-зеленому тлі поглинаються очима і народжують такі ж кольорові веселі думки.
Хтось прилучився до старань природи: не пожалкував фарб — і тепер усі дитячі майданчики та парки в нашому районі вилискують розмаїттям кольорів. Діти — в захваті. Бровки тротуарiв побілені, стовбури дерев оброблені вапном — все, як у доброго господаря.
А недавно мене здивував оновлений місток через озеро: досі ніхто не турбувався його обшарпаним виглядом. А тепер полагоджений і пофарбований красень-міст своїм насиченим зеленим кольором ідеально вписується в досить гарний краєвид нашого парку.
Не знаю, чия це заслуга. Але просто хочеться сказати: «Спасибі». Здавалось би, такі буденні речі, повз які ми проходимо щодня і можемо не помічати, оживають. І можуть навіть викликати такий-от ліричний настрій.