Це торкнулося і конкурсів краси. Їх стало менше, а ті, що вижили, перетворилися на цілком професійні, тобто і організатори, і учасниці проводили їх уже не тільки задля задоволення амбіцій та разових спонсорських вливань, а з перспективою на майбутнє. Це майбутнє було пов’язане з модельним бізнесом насамперед.
Хоч як дивно, але, схоже, саме такий досить прагматичний підхід до конкурсів, що перетворив їх на вузько професійну справу, охолодив до них інтерес глядачів. У всякому разі, в столиці, яка пересичена різноманітними видовищами. Останні три роки конкурс «Міс Україна» проводився в різних містах країни і ось недавно повернувся в Київ. Відбувався він на сцені театру ім. Лесі Українки, в поважній обстановці й навіть урочистій. Відповідною була і публіка, якої зібралося повний зал. Усе це зовсім не збентежило красунь: вони трималися абсолютно розкуто і природно, незважаючи на свою молодість. Вік переважної більшості учасниць — 16—19 років. А можливо, те, що не було хвилювання, стало наслідком посилених репетицій протягом 10 днів напередодні огляду.
Конкурс вели головні «синоптики» країни — Ольга Бура та Олексій Дівєєв-Церковний, що, враховуючи статус конкурсу (все-таки «Міс Україна»), трохи дивно. Навряд чи у Франції, наприклад, такий захід вів би ведучий прогнозу погоди. Проте у Франції є свій нюанс. Днями в мережі Інтернет поширилася чутка про те, що «Міс Франція-2001» насправді... трансвестит. Ну, це до речі. А Дівєєв-Церковний, окрім добре поставленого голосу, ще запам’ятався хіба що кількома ляпами та численними одноманітними компліментами конкурсанткам.
Саме шоу відбувалося за звичним у всьому світі стандартом — у три дії. Вихід у вечірніх сукнях визначив напівфіналісток, після чого дванадцять дівчат вийшло на, як і раніше, улюблений чоловіками конкурс у купальних костюмах. Тут визначилися й перші глядацькі симпатії. Безумовними фаворитами стали «Міс Черкаси» Ліліана Горова та Олександра Ніколаєнко з Одеси. Саме їм глядачі аплодували найгучніше та найтриваліше. Хоча й інших дівчат тепло приймала на рідкість доброзичлива київська публіка. До речі, як розповідає президент Національного комітету «Міс Україна» Сергій Матяш, перед конкурсом серед претенденток умовно утворюються дві групи: лідери і ті, що слабші. Саме з першої групи найчастіше і буває переможниця. Проте, звичайно, всі дівчата ніколи, навіть подумки, не зiзнаються собі в тому, що в чомусь поступаються колегам. Усі вважають себе найкращими з найкращих. І це, погодьтеся, правильно.
Під час перерв між виходами конкурсанток публіку розважали українські артисти: El Кравчук, Мілана та інші, не такі відомі (той же принцип розподілу на лідерів та всіх інших не менш жорстко діє і на естраді).
У фінальній дії шестеро дівчат розповідали про себе та про свої цілі в житті. У когось це вийшло більш вдало, у когось — менш, але всі дівчата справили приємне враження.
Корону і титул «Міс Україна-2001», як і чекав зал, журі віддало одеситці Олександрі Ніколаєнко. Першою віце-міс стала Ліліана Горова із Черкас. Другою віце-міс — «Міс Дніпропетровськ» Ірина Применко. Третьою віце- міс — Катерина Матвєєва з Кіровограда. Титул віце- міс віддали Юлії Ферафонтовій із Харкова. Були і «заохочувальні» номінації. Ганна Шевчук (Київ) стала «Міс фото», Ірина Зелінська із Дніпропетровська — «Міс чарівність». Титул «Міс телегенічність» віддали Наталії Шестаковій із Запоріжжя, а «Міс глядацьких симпатій» — донеччанці Тетяні Некрасовій.
Окрім амбіцій, багато які дівчата задовольнили і свої матеріальні запити. Наприклад, Ірина Применко одержала контракт від однієї з фірм на суму в 70 тисяч доларів, інші дівчата — індивідуальні призи та нагороди від спонсорів.
Стосовно інших дівчат, то нерідко, за словами Сергія Матяша, успішнішу кар’єру робить не переможниця, а якраз ті, що скромно займають на конкурсі десь 20-ту позицію. Ну хто зрозуміє цих жінок?
