Цього тижня виповнюється два роки як став до ладу залізнично-поромний комплекс Іллічівськ—Поті, що ніби відродив перервану традицію Великого шовкового шляху з Азії в Європу. В результаті забезпечується безперевалочне транспортування вантажів залізничним транспортом між Європою, Європейською частиною СНД і Закавказзям в обхід регіонів полі тичної нестабільності та збройних конфліктів.
28 квітня 1999 року в грузинському місті Супса також було відкрито нафтотермінал, що виводив на ринки Європи так звану ранню азербайджанську нафту. Значущість цих подій, що вводили в дію Європейсько-Азіатські транспортні коридори, підкреслювалася присутністю президентів України, Грузії й А зербайджану, країн, що складали кістяк організації ГУУАМ (до неї входять Узбекистан і Молдова). Таким чином, це політико-економічне об’єднання наче матеріалізувалося, тоді як раніше воно трималося лише на намірах і декларац іях. «Осідлавши» ВШШ, держави ГУУАМу ставали реальним чинником геополітики. Вони могли розраховувати як на сприяння США, зацікавлених у розширенні своєї присутності в цьому величезному регіоні, так і на «косі погляди» Росії, що має альтернативні варіанти транспортних потоків (транспортний коридор «Північ—Південь», що є, за оцінками фахівців, конкурентом ВШШ).
На поромі «Герої Плевни», що неквапом рухався з Іллічівська в Поті, держполітикою, звичайно, й не пахло. Український метал, німецькі рейкоукладачі, порожні цистерни з-під нафтопродуктів, європейські автомобілі, грузинські автофури, що обміняли десь в Україні цитрусові на цибулю. Зайнято й усі 70 пасажирських місць (каюти на судні нещодавно модернізували за кошти Євросоюзу, що заснував на підтримку Європейсько- Азіатського транспортного коридора програму «ТРАСЕКА»). До речі, серед пасажирів виявилося молоде подружжя — грузин і українка, — яке щойно повінчалося в київському Володимирському соборі й тепер здійснювало весільну подорож до Грузії. Молодята були відверто щасливі. А от водій із Грузії, який через затримку на митниці втратив вантаж, що швидко псується, у вiдчаї. Є аналогічні претензії й до грузинської сторони. Тяганина на митницях під час оформлення вантажів, а також розбiжностi в митному законодавствi різних країн стали відчутною перешкодою для Шовкового шляху.
Державний міністр Грузії Георгій Арсенішвілі в бесіді з українськими журналістами пообіцяв зробити все можливе, щоб усунути ці перешкоди, прискоривши таким чином товарообіг між нашими країнами. За його словами, «Україна є європейською зіркою, що сходить», і Грузія прагне гармонізувати податкове законодавство двох країн. Г. Арсенішвілі вважає, що це вдається: «Шлях між Україною та Грузією повністю розчищено». За даними міністра, 2000 року товарообіг між нашими країнами зріс проти 1999 року на 50%. В абсолютних цифрах, на думку Г. Арсенішвілі, це дуже небагато: товарообіг за 2000 рік становив усього $20 мільйонів (та це, як повiдомили в Посольствi Грузiї, на $37,2 млн. послуг). Однак, на думку міністра, проект відновлення Великого шовкового шляху має вивести Грузію (як й інших членів ГУУАМу) «на хороші параметри».
Взаємне історично зумовлене тяжіння України й Грузії знаходить сьогодні продовження й у політичній підтримці, яку надає Київ у ліквідації абхазького конфлікту. «Ми дуже вдячні українцям, і передусім Президенту Леоніду Кучмі, за допомогу в розв’язанні проблеми Абхазії, в чому безпосередньо брав участь і міністр закордонних справ України Анатолій Зленко, й за запровадження заходів довіри між сторонами, що конфліктують», — каже Г. Арсенішвілі. Він наголошує, що спокій у регіоні Кавказу сприяє встановленню та розвитку духу співпраці в усьому Європейсько- Азіатському регіоні. За його словами, вже практично готова договірна база для прокладання оптико-волоконної лінії зв’язку Париж—Шанхай, є й проекти, що передбачають постачання енергоносіїв в Україну через територію Грузії. У той же час поромну переправу, що діє, Г. Арсенішвілі назвав «дуже великим символом відносин між Заходом і Сходом — дороги йдуть і далі через Казахстан і до самого Китаю».
Тим часом, головним болем Грузії сьогодні є й російські військові бази, розміщені на її території. Процес їхньої ліквідації вже має місце, але загрожує розтягтися до 2015 року. Начальник Генерального штабу грузинських збройних сил, генерал Джонні Пірцхалашвілі в розмові з українськими журналістами висловив упевненість, що цей термін буде скорочено щонайменше «в п’ять разів». Того дня Грузія провела випробування модернізованого за допомогою ізраїльських фірм бойового літака СУ-25, і генерал мав підстави для оптимізму. Відповідаючи «Дню», він сказав, що хотів би, щоб у ГУУАМ з’явився власний військовий контингент.
Президент Грузії Едуард Шеварднадзе нещодавно заявив, що Грузія, можливо, залишиться нейтральною країною. Відповідаючи на запитання українських журналістів про майбутнє ГУУАМ у зв’язку з можливим виходом з нього Молдови, він наголосив, що в цього союзу залишаються хороші перспективи.
Так само й усі, з ким довелося розмовляти на поромi «Герої Плевни» від Одеси до Батумі, а також під час відвідування грузинських підприємств, орієнтованих на експорт (винзавод поблизу Телаві й знаменитий завод мінеральних вод у Боржомі), висловлювалися на підтримку заходів, спрямованих на зміцнення ГУУАМ і відтворення Великого шовкового шляху. Саме із ним пов’язували наші співрозмовники підйом економіки України, Грузії, Азербайджану та інших країн, через територію яких проходитиме ВШШ. При цьому в нас склалося враження, що сьогоднішній Європейськоазіатський транспортний коридор живе лише зусиллями української судноплавної компанії, що орендує в держави два морські пороми й обслуговує, на свiй страх і риск, лінію Варна — Іллічівськ — Поті — Батумі, самостійно піклуючись про залучення вантажопотоків. Через їхню відсутність на початковому етапі роботи переправи компанія зазнала збитків на суму 2,5 млн. доларів. Тепер справи йдуть краще, але все одно завантаження поромів, що йдуть з Грузії, ледь досягає 70%. Не виключено, що кількість проблем на цій найактивнішій і водночас «вузькій» ділянці ВШШ може різко зрости. Фонд держмайна України ухвалив нещодавно рішення про приватизацію поромного господарства на Чорному морі. Як заявив президент орендарів ЗАТ «Укрферрi» Олександр Курлянд, у компанії немає коштів, щоб брати участь у тендері. Він наголосив, що продаж поромів може призвести до зупинки переправи, оскільки успіх в її роботі забезпечується головним чином мережею створених у багатьох країнах на кошти компанії агентських відділень, що залучають вантажовласників. Крім того, на думку О.Курлянда, до критичної межі наближається технічний ресурс українських поромів. Сьогодні ці судна, збудовані наприкінці сімдесятих років, у доброму стані. Але вже завтра, особливо в разі, якщо через відсутність вантажів їм доведеться стати на прикол, їх може спіткати доля кораблів ЧМП. Тоді може легко розірватися й тонка ниточка, що зв’язує воєдино Євроазіатський транспортний коридор, гарно названий Великим шовковим шляхом.
Редакція вдячна Посольству Грузії та особисто послу Григолу Катамадзе в Україні за сприяння в пiдготовцi матеріалу.
