В.Ющенко сподівається на досягнення компромісу під час зустрічі, але не чекає легкої дискусії, оскільки, за його словами, йдеться про перерозподіл ринку, причому дуже специфічного, який має стратегічні ознаки. Раніше він висловив думку, що в разі запровадження квот на постачання українських труб у Росію їхній розподіл здійснюватиметься з урахуванням пропорцій постачання, що склалися впродовж минулих років, і не викличе проблем, повідомляє Інтерфакс-Україна.
Тим часом учора в московському офісі Фонду розвитку трубної промисловості відбувся брифінг керівників найпотужніших трубопрокатних підприємств Росії, присвячений підписанню урядом РФ постанови про запровадження захисних заходів щодо імпорту труб із чорних металів, вироблених в Україні. Певно, російські трубники наполягають на тому, щоб згадана постанова набрала чинності ще до переговорів із В.Ющенком. Напередодні керівник департаменту тарифного регулювання й заходів для захисту внутрішнього ринку Мінекономрозвитку РФ Андрій Кушніренко ще раз підтвердив жорсткі наміри Росії запровадити мито в розмірі 40% на імпорт українських труб (на труби великого діаметра — 20%), якщо Україна не погодиться з квотуванням експорту цієї продукції в обсязі 480 тис. тонн (за винятком труб великого діаметра). Як вважає А.Кушніренко, є декілька способів розв’язання проблеми постачання українських труб. Наприклад, сказав він, можна домовитися про те, що поточного року Україна постачить у Росію (в разі, якщо буде укладено угоду з РФ), з урахуванням уже постачених 200 тисяч тонн, не 280 тисяч тонн, а, наприклад, 360 тисяч тонн.
Чому б Україні не обговорити ці пропозиції? Однак Віктор Ющенко відклав свій візит до Москви, запланований на минулий четвер, оголосивши про свою хворобу. Однак інфекційний недуг не завадив йому зустрітися з послом США Карлосом Паскуалем. Звичайно, такі переваги можуть щось додати до створюваного прем’єром образу патріота в Києві, але їх дуже негативно сприйняли учасники переговорів у Москві. Тим часом практика Ющенка уникати гострих і незручних візитів уже призвела до негативних наслідків. Згадаймо хоч би ситуацію навколо будівництва газопроводу, що проходить в обхід України через територію Польщі. Все починалося з витіюватих фраз і відмови від переговорів з російською стороною, а закінчилося практичною неучастю українського уряду в конференції, яку влаштували за наполяганням уряду Польщі. Внаслідок самоусунення Кабінету Ющенка будівництво цього газопроводу вже не викликає ані сумнівів, ані гострих дискусій. Нічого більш не чути й про хоч би яку українську позицію.
Такі ж неприємні наслідки може мати й трубний стрибок у бік, зроблений українським прем’єром минулого тижня. В одних він викликає лише неприємне відчуття, інші вбачають у ньому цілком певну позицію. Треті ж, зважаючи на брак об’єктивної інформації, будують версії. Істина ж, як завжди, десь між ними. Але одне очевидно: якщо прем’єр країни не квапиться відстоювати інтереси, пов’язані з існуванням десятків тисяч робочих місць у провідних галузях промисловості й сотень мільйонів доларів бюджетних надходжень, то, вочевидь, може йтися не про патріотизм, а лише про певний рівень професіоналізму, та ще про укорінену звичку «сповзати» з розв’язання складних проблем.
