Учора голова Верховного суду Віталій Бойко (одноосібно. — Авт. ) розглянув скаргу адвоката Ю. Тимошенко Віктора Швеця на п’ятничну постанову президії Київського міськсуду, який задовольнив протест Генпрокуратури на рішення Печерського районного суду про звільнення Юлії Тимошенко з-під варти. Враховуючи, що для рішення за скаргою необхідне вивчення справи, і керуючись ст. 387 Кримiнально- процесуального кодексу України, голова Верховного суду постановив «зупинити виконання постанови президії Київського міського суду від 30 березня 2001 року відносно Тимошенко Юлії Володимирівни до закінчення виробництва в порядку судового нагляду».
Коментуючи «Дню» повторне звільнення Юлії Тимошенко, політолог Володимир Малінкович назвав це «черговим політичним, а не юридичним рішенням». «Першим політичним рішенням, — на його думку, — було рішення Замковенка, потім здалося, що юридичні норми перемогли, і знову політичне рішення з боку Верховного суду, який очолює людина, яка не приховує своїх дружніх стосунків з Морозом і свої досить радикальні ліві погляди». Це рішення, на думку Малінковича, свідчить про те, що у нас не все гаразд iз ідеєю правової держави. З іншого боку, вважає політолог, це «демонстрація глибини політичної кризи, яка досить серйозно травмувала державну машину. Вона буксує через вплив на її функціонування різних політичних інтриг».
Тим часом, за інформацією джерел, сама екс-віце- прем’єр пов’язує п’ятничне рішення пленуму суду зі своїм інтерв’ю в той же день в лікарні, дане після зустрічі з представниками Парламентської Асамблеї Ради Європи, в якому, за її словами, вона піддала критиці Президента України Леоніда Кучму. Водночас iз різкою критикою повторного арешту виступив Віктор Ющенко. Він вважає, що арешт «припиняє переговорний процес про вихід iз політичної кризи». В інтерв’ю «ТСН» В. Ющенко розцінив арешт Ю. Тимошенко як «демонстрацію сили — небажану для виходу з політичної кризи і для налагодження нормального політичного діалогу». Про те, що новий арешт свідчить: влада не зацікавлена в подоланні політичної кризи і свідомо йде на радикальне загострення ситуації в Україні, заявив і Форум національного порятунку. Проти повторного арешту виступило і керівництво журналу «Політична думка». На їх думку, «тимчасове звільнення Ю. Тимошенко iз СІЗО під час візиту доповідача ПАРЄ Ханни Северінсен було лише складовою політичної технології, яку здійснює президентська влада, для демонстрації задекларованої відданості європейським демократичним цінностям і, одночасно, — продовженням колишньої радянської практики подвійних стандартів, експортною моделлю української пострадянської «демократії».
Слід відзначити той факт, що більшість критиків повторного арешту виходять iз того, що судова влада в Україні є ніби продовженням виконавчої влади. Тоді, щоправда, з тією ж часткою впевненості можна припустити, що голова Верховного суду — ніби продовження опозиції. І ці юридичні, м’яко кажучи, колізії, повинні були б переконати і владу, і опозицію, що перше, чого вони повинні домагатися спільно, — це реальної незалежності судової влади і «відбілювання» іміджу української Феміди.
