До політики, напівпаралізованої перманентною «кризою верхів», війною м іж владою та опозицією на виживання, тиском iз Заходу, схоже, повертається весна. Утворюється нова депутатська група в парламенті (за рік до виборів). Від Президента таки дочекалися оприлюднення указу про звільнення. Але не міністра Кравченка (за словами прем’єр-міністра Віктора Ющенка, узгодження кандидатури на посаду міністра внутрішніх справ ще триває), а дв ох губернаторів. Фактично — останніх з тих, хто не встиг чи ще з якоїсь причини не прислухався до попередження Президента, зробленого ще минулого року — що потрібно визначитися й вибрати одну з двох посад. Голову Запорізької обладміністрації Олексія Кучеренка звільнено через виконання ним обов’язків народного депутата на постійній основі, голову Львівської — Степана Сенчука, бо він виконує обов’язки голови Львівської облради на постійній основі. Напередодні президентського указу п’ятеро голів обладміністрацій — Віктор Янукович у Донецьку, Анатолій Засуха в Києві, Олексій Гаркуша в Миколаєві, Сергій Гриневецький в Одесі, Володимир Лук’янець у Черкасах — від сумісництва добровільно чи не дуже відмовилися. Фактично всі коментарі — однакові: у звільнених був вибір, і вони могли його зробити вчасно.
Звільнення губернаторів-сумісників органічно накладаються й на інші процеси українського політичного життя, настільки цікаві, що в разі певного їх продовження Україна має шанс стати іншою.
Йдеться про переговори між урядом і парламентською більшістю про укладення між собою угоди. Сама постановка питання про такий документ свідчить, що жодної угоди між більшістю і урядом немає. Поданий Віктору Ющенку кілька тижнів тому сигнал від Віктора Медведчука про необхідність врахувати інтереси більшості при формуванні уряду не втратив своєї актуальності. Одночасно із оприлюдненням президентського указу про звільнення губернаторів було оприлюднено заяву Ющенка про те, що він готовий до переговорів, але без ультиматумів, і інформацію про те, що колишнього першого заступника голови НБУ Володимира Бондаря затримано київською прокуратурою.
Кримінальна справа щодо нього була порушена ще в червні минулого року і стосувалася операції Нацбанку із кіпрським банком, де, за розпорядженням Бондаря, у грудні 1997 року було розміщено $75 мільйонів золотовалютних резервів України, що, на думку прокуратури, завдало державі збитків у розмірі $5 мільйонів. Справа ця набула ще тоді достатнього резонансу, але після міжнародного аудиту НБУ втратила свою актуальність. Згодом Ющенко звільнив Бондаря з посади «з етичних міркувань», проте тоді прем’єру вдалося уникнути відповідальності за дії свого колишнього колеги по Нацбанку.
Але вже вчора черговий сигнал, що надiйшов після цих подій від самого Ющенка до парламентської більшості, був дещо м’якшим за попередні різкі заяви прем’єра — він тепер декларував готовність «розглянути раціональні кадрові пропозиції» заради зміцнення більшості. В такому разі, вважає прем’єр, це буде попередня домовленість, а не ультиматум. Ющенко переконаний, що ключовим питанням цієї угоди (передбачається, що це буде політичний документ, підписаний Ющенком та Плющем у присутності Кучми) будуть не кадрові питання, а «максимальна відповідь на проблеми, які виникають у відносинах більшості», як передає УНІАН.
Очевидно, процес мовчазного осмислення Леонідом Кучмою політичної ситуації має незабаром закінчитися. І дізнаємось ми тоді, чи домовилась-таки депутатська більшість із Кабміном, якщо домовилась, то про що саме. І яким тепер буде український уряд. А може — і політика в цілому. Можливо, ще рано констатувати, що криза закінчилася, — але стає очевидним, що за всім, що трапилося в останні два дні, проглядає початок якогось нового етапу. На який, беззаперечно, впливатиме те, що до виборів залишається рік.
З кожним новим днем перебування Президента Кучми поза столицею зміни в розкладі політичних сил прискорюються. Інформаційні агентства не встигають за новими повідомленнями, заявами та коментарями. Головний же автор рішень, заяв та коментарів продовжує мовчки спостерігати за всім із кримського узбережжя. За ним теж, безумовно, прискіпливо спостерігають.
