Коли надія перевищує страх, то вона породжує відвагу.
Георгій Кониський, український письменник, проповідник, церковний і культурний діяч

ЩОДЕННИК

24 лютого, 2001 - 00:00


24 лютого

Серйозні чоловіки у формі вирішували долю юнака. Також у формі. Вирішували недовго. Факт — пояснення. Пауза. Факт — пояснення... і т.д. Крапка. Рішення — не гідний бути у формі, не бути зіркам на юних, ще не зміцнілих плечах.

Вирішили і розійшлися. Справи, справи... Вночі серйозні чоловіки спали. Вранці прибули на службу. Поточнi справи, проблеми, проблемки, справи... І так день за днем. А вирішена ними доля з болем та гіркотою побрела своїм новим шляхом. Відтепер буде вона обережною, ні, обережненькою, буде довго обдумувати кожний свій крок, говорити буде тихо, а усміхатися запопадливо. І не дай Боже, стане підлою та злою. І почне мстити. Не дай, Боже! Але, згідно з розумною логікою, буде все по-іншому.

Юнак проведе не одну безсонну ніч. Все пригадає і осмислить по-іншому. І нічим солоденьким та добреньким не буде підживлювати першу душевну рану. Він рішуче зміниться. Оточуючі здивуються, близькі порадіють. А він доведе, доведе, насамперед собі, що він сильний і вміє правильно оцінювати життєві ситуації. І Доля його розпрямить свої плечі, і посміхнеться сонячно та впевнено .

Олена АЛЕКСЄЙЧУК, «День»
Газета: