Стеблівська бавовняна прядильно-ткацька фабрика (Корсунь-Шевченківський район, Черкаська область) отримала торік значний приріст виробництва: товарної продукції було випущено на суму 390,7 тис. грн. (для порівняння: 1998 року цей показник склав 299 тис. грн.).
Як жартома сказала кореспондентові «Дня» головний інженер підприємства Олена Данильченко, увесь секрет у тому, що одним із видів їхньої продукції є теплі ковдри, а де ще бідному українцеві сьогодні зігрітися, як не під ковдрою?
Коли ж говорити серйозно, то, звичайно, уся справа в оборотних коштах. У 2000 році фабриці вдалося їх отримати. Одразу була закуплена сировина, запущено конвеєр, і ковдри стали надходити до споживачів. В цілому за минулий рік стеблівські майстрині пошили 7,3 тис. штук бавовняних ковдр та 6,4 тис. штук напіввовняних.
Попри те, що наведені цифри є сотою долею обсягів, на які потенційно здатна фабрика (за радянських часів за добу з конвеєра «сходило» понад 6 тис. штук ковдр), керівництво підприємства відзначає позитивну тенденцію до зростання попиту на бавовняні, напіввовняні та ватяні ковдри. До речі, їх виробництво на фабриці освоїли порівняно недавно: напіввовняних — 1998 року, вовняних — 1999-го. Дійсно, аніж намарне сподіватися, поки зажевріють батареї водяного опалення, чи «намотувати» кіловати, користуючись електрокаміном, то населенню надійніше буде зігрітися під теплою ковдрою.
Вловивши, «звідки дме вітер» та отримавши приріст виробництва у минулому році більш як на 6% (що є вельми серйозним показником для провінційного підприємства), колектив Стеблівської «прядилки» має намір уже ближчим часом освоїти випуск нового виду продукції — вовняних пледів. Щож, як кажуть, «куй» пледи, поки надворі холодно.
