У міру того, як cенат Сполучених Штатів затверджує кандидатів на міністерські посади, можна точніше робити і прогнози відносно майбутньої політики американської адміністрації. Сповідуваний Бушем-молодшим так званий «гуманістичний консерватизм» при формуванні своєї команди, можливо, позначиться і на впровадженні зовнішньополітичних пріоритетів. Тобто втілення нового на основі вже здобутого, без «насильницького» нав’язування. Утім, нову адміністрацію Штатів уже назвали прагматичною. Досить коротке перебування при владі Буша вже дало і певні плоди цієї прагматичності, що стосується передовсім заяв про більш прискіпливу політику щодо Росії. Яке місце в цій прагматичності обійме Україна, яким би мало бути це місце — у відповідях на запитання «Дня» Костянтина ГРИЩЕНКА, Надзвичайного та Повноважного Посла України в США.
— Яким є, на Вашу думку, портрет нової республіканської адміністрації США?
— Склад кабінету, запропонованого новим президентом США Дж.Бушем, є унікальним, оскільки до нього увійшла велика кількість представників національних меншин та жінок. Експерти сходяться в тому, що першим критерієм при відборі на міністерські посади були саме професіоналізм і досвід. Навіть політичні опоненти визнають, що у Дж.Буша сильна команда, яка за своїми поглядами є ідеологічно цільною, а саме — консервативно-республіканською.
Для України кабінет Дж.Буша не є повністю новим. У нас склалися добрі взаємини із нинішнім віце-президентом США Річардом Чейні, який, будучи міністром оборони за часів правління Дж.Буша- старшого, одним iз перших в його адміністрації беззаперечно визнав стратегічне значення України та її важливість для Сполучених Штатів. Конструктивні контакти встановилися у нас також із колишнім головою об’єднаного комітету начальників штабів Збройних сил США Коліном Пауелом, який нині став Державним секретарем США. До «старої гвардії» республіканців належить і міністр оборони країни Дональд Рамсфельд. Показовим є те, що всі вони успішно пройшли процес обговорення в сенаті США і були схвалені практично одностайно американськими законодавцями. Це свідчить про високий авторитет указаних посадовців в американському політичному істеблішменті, незалежно від партійної належності. До зовнішньополітичного і безпекового блоку нової адміністрації входить також і радник президента з питань національної безпеки Кондоліза Райс, останні висловлювання котрої дають підстави сподіватись, що Україна займатиме чільне місце серед країн, які враховуватимуться при розробці стратегії США на міжнародній арені. Звичайно, українська сторона намагатиметься налагодити ділові стосунки й з іншими членами нового кабінету.
— Чи варто очікувати змін у зовнішньополітичному курсі нової адміністрації?
— На сьогодні блок кабінету Дж. Буша, відповідальний за зовнішньополітичний напрямок, практично складається лише з керівників. Йде процес заповнення середньої і нижньої ланки в таких установах, як державний департамент, рада національної безпеки і Пентагон. Коментарі К.Пауела за результатами його першої офіційної зустрічі з колективом держдепартаменту дозволяють припустити, що більшість фахівців, відповідальних за конкретні напрямки роботи, які працювали за старої адміністрації, залишиться на своїх місцях.
Є достатньо підстав сподіватися, що з приходом нової адміністрації зовнішня політика США залишиться послідовною, зберігаючи елементи спадковості. Новий державний секретар щойно заявив, що Сполучені Штати не збираються відмежуватись від усього світу, «побудувавши фортецю протекціонізму або створивши острів ізоляції». Разом з тим у зовнішньополітичній стратегії матимуть місце певні нюанси. Планується, що США будуть задіяними за кордоном на основі серйозного і продуманого зовнішньополітичного курсу, а не просто реагувати на виникнення криз. Обговорюються більш рішучі кроки нової адміністрації в напрямку розбудови національної системи ПРО та можливий деякий перегляд підходів до таких напрямків, як Близький та Середній Схід, Ірак та Південна Корея.
— Наскільки далеко піде нова адміністрація у створенні національної системи протиракетної оборони (НПРО)?
— Зараз, коли новий уряд ще повністю не сформований і робить лише перші кроки, важко однозначно відповісти на це запитання. Виходячи з передвиборних висловлювань Дж. Буша, зрозуміло, що ця проблематика посяде чільне місце серед його пріоритетів. Наскільки вдасться Сполученим Штатам розбудувати всеохоплюючий протиракетний щит, покаже час, але у будь- якому випадку політичні декларації варті тоді, коли технічно і фінансово вони можуть бути втіленими у життя. Наразі два останні аспекти бачаться досить проблематичними. Давайте не забувати і про те, що питання НПРО вимагатиме двопартійної підтримки, що само по собі вже непросто. Варто зважати і на твердження Дж.Буша та його стратегів про те, що створення системи є предметом обговорення з європейськими союзниками, не всі з яких схвально ставляться до цієї ініціативи.
— Оцініть, будь ласка, перспективи українсько-американських відносин за адміністрації Дж.Буша.
— Ці перспективи випливають з наявного рівня стосунків. У цьому зв’язку хочу відзначити, що минулий рік став унікальним за своєю насиченістю періодом українсько-американських відносин. Інтенсифікація співпраці прийшла на зміну періоду спаду. Вдруге за своє президентство У.Клінтон відвідав Україну, чому передував візит державного секретаря М.Олбрайт. Частим гостем в Україні був міністр енергетики США Б.Річардсон. Востаннє — на церемонії закриття Чорнобильської АЕС.
Відбулися візити прем’єр- міністра України, міністрів закордонних справ, оборони, фінансів та Голови правління Національного банку України до США. Проведені засідання Комітету з питань зовнішньої політики та Комітету з питань економічного співробітництва Українсько-американської міждержавної комісії.
Минулий рік пройшов під знаком президентських виборів у США, на яких була зосереджена увага місцевих політиків. З приходом до влади Дж.Буша відкриваються перспективи поглиблення українсько-американських взаємин та з’являється можливість привнесення «свіжого» погляду на розвиток стратегічного партнерства між Україною та США. Разом з тим, зважаючи на ідеологічні засади республіканської партії, можна спрогнозувати, що лінія нової адміністрації по відношенню до нашої держави буде, в першу чергу, прагматичною і залежатиме від успіху реформ в Україні. Ми теж розділяємо прагматичний підхід до зовнішньої політики, тому порозумітися щодо спільних цілей співробітництва — цілком реальна справа. Крім того, сподіваюся, що політика нової адміністрації щодо нашої країни буде системною і не буде заручником інших чинників в регіоні, тобто більш «українською».
— Як би ви охарактеризували стан українсько-американського співробітництва в економічній сфері?
— Хочу наголосити на позитивних змінах минулого року. За підсумками 11 місяців товарообіг склав 960,6 млн. доларів, що на 33 відсотки перевищує показники 1999 року. Позитивне для України сальдо склало 644 млн. доларів.
Минулого року нам удалося врегулювати ряд інвестиційних спорів, активізувати співробітництво зі Світовим банком, поновити програму розширеного фінансування з МВФ.
Ми відчули позитивні зрушення у ставленні ділових кіл США до України, що проявилося у збільшенні цікавих ініціатив та проектів. Впевнений, що позитивні тенденції українсько-американської співпраці зберігатимуться у майбутньому, а успіх реформ в Україні забезпечить прихід на український ринок масштабних інвестицій в пріоритетних галузях — енергетика, сільське господарство, високі технології. У цьому зв’язку доречно згадати відкриття в Україні в 2000 р. компанією «Каргіл» заводу по виробництву олії, що потребувало інвестицій у розмірі 50 млн. доларів.
Є і проблемні питання. Проти деяких українських товаровиробників у США порушено антидемпінгові розслідування щодо імпорту з України виробів хімічної та металургійної промисловості. Поряд із захистом інтересів наших експортерів нині гостро стоїть питання про вироблення гнучкої торговельної політики, яка має будуватися на глибокому розумінні специфіки та стратегічного значення для нас величезного ринку Сполучених Штатів.
