Угорщина оголосила про свій намір висунути проти власників румунської золотовидобувної компанії «Аурул» позов у $100 мільйонів. Саме в таку ціну Будапешт оцінив збитки, завдані природному середовищу Угорщини внаслідок торішньої аварії на румунському підприємстві. Витік отруйних речовин в одну з водойм, а потому — в ріку Тиса стався фактично рівно рік тому, 30 січня, поблизу містечка Байя-Маре. На Угорщину тоді припало 130 тисяч кубометрів забруднених ціанідами вод.
Як повідомляє «Гардіан», навіть через рік, що минув із часу аварії, румунське населення, яке проживає довкола золотовидобувного підприємства, сильно страждає від щоденних забруднень. Жителі Байя-Маре скаржаться, що «Аурул» використовує надто багато ціанідів при видобуванні коштовного металу. Керівництво підприємства, між тим, стверджує, що обсяг цих самих ціанідів, які використовуються для відокремлення золота від породи, є таким самим, що й двадцять-тридцять років тому. І меншу кількість його використовувати аж ніяк не можна. Водночас про відшкодування постраждалим унаслідок аварії на підприємстві мова не ведеться. Торік румунська влада не без успіху завершила усі розмови про компенсацію, закривши підприємство, а потім, зазначивши, що його власники не з Румунії, а відтак і відповідальність нести не було кому. Утім, самій золотовидобувній компанії це не завадило знову стати до роботи лишень через п’ять місяців після аварії. Основну ж вину за аварію керівництво переклало на природні умови і зовсім не на власний недогляд.
Угорщина, судячи з усього, не забула про завдану шкоду і нагадала Бухарестові про трагедію рівно через рік. Власне, в той час, коли більшість мас-медіа повернулися до минулорічної події, аби проаналізувати екологічну катастрофу, не без підстав названу другим Чорнобилем. А тому і оголошення угорським урядом про намір отримати від румунського підприємства компенсацію зайняло в цих повідомленнях не останнє місце.
Україна поки що мовчить. Єдиний компроміс, до якого дійшли Київ та Бухарест торік, була угода про своєчасне повідомлення у разі екологічної катастрофи. Проте під час цьогорічної аварії на ще одному румунському підприємстві Україна майже тиждень нiчого не знала про екологічне лихо, що насувалося Дунаєм. Тільки згодом, коли лишалися фактично лічені години, аби вжити якихось заходів, Київ отримав застережну інформацію. На щастя для України — цього разу катастрофа її обминула. Учора стало відомо, що жодної загрози витік ціанідів на заводі міста Фатпічень для українських жителів уже не становить. Отруйні речовини розчинилися у воді. Як, схоже, і покарання винуватих, бодай через вимогу компенсацій...
