У неділю відбулося вже анонсоване «Днем» об’єднання національно- демократичних сил в організацію «Українська правиця». В останню хвилину, стимульована указом Президента про відсторонення Юлії Тимошенко від посади в Кабміні, до нього вирішила приєднатися і «Батьківщина». Усього декларацію про створення суспільно-політичного об’єднання підписали 33 політичнi організації України, з яких рядовому виборцеві відомі, мабуть, усього лише дві — вже названа «Батьківщина» і фактичний ініціатор об’єднання Український Народний РУХ (Ю. Костенко).
Під загальну тишу в залі були зачитані «претенденти» на членство в «Правиці» Народний Рух України, Партія «Реформи і порядок», Конгрес Українських Націоналістів, що створили свій «правий» блок раніше, і Республіканська Християнська партія (М. Поровського). Всі вони не з’явилися в «священний» зал об’єднання, судячи з реакції лідерів новоствореного блоку, через чисте непорозуміння. Однак нагадаємо, що напередодні форуму — в середу 17 січня — лідер партії «Реформи і порядок» Віктор Пинзеник заявив про те, що партія не збирається приєднуватися до політичного об’єднання «Українська правиця». Більше того, коментуючи на прохання журналістів намір близько 30 партій провести в найближчу неділю об’єднувальний форум, на якому обговорити принципи формування об’єднання і створення єдиного виборчого блоку на майбутніх парламентських виборах, сказав, що він «вперше про це чує».
До речі, про вибори. У декларації, яку підписали численні лідери «Правиці», одним iз головних завдань об’єднання назване «наступне створення на цій політичній основі виборчого блоку для спільної участі в майбутніх виборчих кампаніях усіх рівнів». Таким чином виборці отримали замість однієї «широкої правої коаліції» два правих блоки, якщо, звичайно, «Батьківщину», що входить в новостворене об’єднання, можна назвати правою партією. Проте, представники «Правиці» висловлюють впевненість у тому, що «політична доцільність примусить всіх лідерів цих організацій (тобто ПРП, НРУ, КУНу і т.д.) зрозуміти, що необхідна «широка коаліція» і відповідно, приєднатися до них. Лідер Української християнсько-демократичної партії Олесь Сергієнко, коментуючи кореспонденту «Дня» небажання вищеназваних політичних організацій поставити свої підписи під декларацією про створення «Правиці», сказав, що «думка визначається місцем сидіння». І що саме це примусило «ПРП, у якого «рильце в пушку», і якому розправа над Юлією Тимошенко нагадала про те, що можуть підняти і його старі гріхи, і НРУ, який по суті, став повністю залежним від влади, і РХП, яка отримує підтримку Л. Кучми, і КУН, з якого пішла більшість членів після повторного обрання його головою Слави Стецько на останньому з’їзді» відмовитися від співпраці з іншими правими силами. Проте О. Сергієнко впевнений в успіху «Української правиці» на виборах в 2002 році.
У світлі останніх політичних подій в країні можна з впевненістю стверджувати, що в неділю фактично відбувся розкол умовно «правих» сил на, грубо кажучи, помірний і яскраво антипрезидентський блоки (причому обидва блоки декларують свою підтримку уряду Ющенка).
Час від часу, немов підтверджуючи це, в залі, де відбулося пiдписання священного союзу «правих», звучали вигуки «Україна без Кучми» і «Кучму до суду». Виступаючи на трибуні лідер Української консервативної республіканської партії Степан Хмара, експресивність якого вже почав забувати український політикум, заявив, що «Україна зможе мати перспективу тільки в тому випадку, якщо Кучма і його бандитська зграя будуть усунені від влади». У той же час представник УНР, а також мiнiстр екологiї, Іван Заєць не погодився з думкою кореспондента «Дня» про те, що «Правиця» являє собою антипрезидентське об’єднання. Загалом, ейфорія була, єдності, як завжди, не було, а перемога, як показують останні соціологічні дані, залежить вже не просто від механічного об’єднання електоральних потенціалів. Тим більше, що потенціали ці у 33 організацій навіть в сумі ледве дають необхідні для подолання бар’єра 4% голосів виборців.
