За даними Міністерства з надзвичайних ситуацій, на ранок середи в 9 областях залишаються без електропостачання 2,9 тис. населених пунктів. За минулу добу повністю відновлене електропостачання населених пунктів у Житомирській області, повідомляє Інтерфакс-Україна. Усього від початку робіт відновлено 221 населений пункт. У Хмельницькій же області повторно пошкоджено 2,5 тис. раніше відновлених ліній електропередач і знеструмлено 163 населенi пункти. Учора ж минув тиждень, за який, згідно з обіцянкою віце-прем’єра Юлії Тимошенко, енергопостачання повинне бути відновлене в більшості населених пунктів, що потерпіли від стихії.
Від Старокостянтинова до підпорядкованого йому за адміністративно-територіальним подiлом села Іршикине не близький світ. Уздовж безлюдної цієї пори дороги — повалені опори, залізобетонні й дерев’яні, обірвані дроти, до яких ще не дотягнулася рука мародера.
Так само темно й холодно, як, мабуть, тоді, коли, сповнившись вражень, повертався додому незабутній Герберт Велс (хай він спокійно спочиває), аби написати свій твір «Росія в пітьмі». Аж нарешті, у світлі автомобільних фар — перші хати, наче тіні. Ось вони, Іршики. «Село переживає наслідки стихійного лиха. Ще від 27 листопада», — каже розважливий чоловік середніх літ Валерій Якобчук, директор ТОВ «Іршики».
Уже другий тиждень переживає. Усі, хто може, тут, на молочній фермі, яку «доїдає» енергетична криза. «Частину корів вивезли, аби розрахуватись за енергоресурс, iнші пропадають через відключення того самого енергоресурсу», — каже пенсіонер Михайло Мельничук. Він тут-таки, на фермі. Зі знанням справи пояснює, чому вони пропадають: «То машинне доїння, то ручне...». Мовляв, і в худобини є нерви — має до одних рук звикати. Не до нервів якоїсь тварини, коли в самих перенапружені.
Годують, доять, вигортають гній у закляклі перевантажені транспортери. Рухаються зі свічками, гасовими лампами у руках, наче якісь примари. «Наші Іршики терплячі, працьовиті. Щиро відгукнулися на прохання підтримати худобу в цих, як у нас кажуть, умовах воєнного часу. Бо ж доярці одній не під силу впоратися зі своєю групою, якщо світла немає. Шкода, поросята гинуть від холоду. Всіх не зігрієш. Свиноматка не може чекати, коли, нарешті, засяють ті лампи для обігріву», — дякує односельцям за розуміння моменту Валерій Якобчук.
Про хід відновлювальних робіт Іршики мало що знають. Мовчить радіо. Телефонного зв’язку також немає. «Навіть після війни такого не було», — впевнений найстарший в Іршиках Гнат Миколайчук. Йому 92 роки. Однак вважає, що «на шляху відключень світла село потроху звикло до цього становища, стійко переживає побутові труднощі». А він, Гнат Миколайчук, ще нівроку: «Минулого літа брав косу в руки, косив горох у полі, бо солярка для трактора, кажуть, дорога». От тільки переляку село не може позбутися: «Кримінальний елемент розгулявся. Он у сусідній Решнівці, розповідають люди, серед темної ночі молодого бухгалтера вбили. В його хаті. Над його дружиною та двома малими дітьми познущалися. З хлівів виводять худобу, свиней...».
Село живе чутками, що, на жаль, відповідають суворій дійсності. Де хата горить, то згорить і літній господар із нею. В які дзвони бити, аби до пожежників догукатися? Вмирають, не дочекавшись невідкладної медичної допомоги. Як викликати з райцентру «швидку», якщо один-єдиний на все село телефон мовчить? Одне слово, то він, печерний спосіб життя в останні дні другого тисячоліття...
Іршики — один із 750 населених пунктів краю, що в ніч на 27 листопада залишилися без електроенергії. Як пояснили синоптики, сталося зіткнення двох повітряних фронтів — теплого й холодного. Наслідок — зледеніння дротів на лініях електромереж. Хроніка ліквідації наслідків стихійного лиха, на жаль, невтішна. «На 1 грудня без електроенергії залишалось 483 населених пункти. А вже 2 грудня були без світла у 495 населених пунктах», — повідомив Василь Вельський, начальник прес-служби Хмельницького облуправління з надзвичайних ситуацій і цивільного захисту населення.
Продовжив: «Залишаються без електроенергії об'єкти життєзабезпечення — котельня, водонасосна станція, школи-інтернати й притулки для престарілих у Вовковинцях і Зяньківцях Деражнянського району, Виноградівці, Соснівці Ярмолинецького району...». Це в тих самих Вовковинцях, де, пригадується, ще в жовтні директор школи-інтернату Григорій Завада говорив кореспондентові «Дня»: «Єдине, чого прошу від рідного уряду, то це щоб світло не вимикали. Бо тоді нашим трьомстам сиротам хоч пропадай. Усе — від електроенергії: опалення корпусів, приготування обідів... Про навчально-виховний процес уже нічого не кажу. Вони ж замерзлі й голодні. Інтернат, хоч і рідний дім, — не хата, де знайдеш дві чи три ковдри для дитини і в печі якоїсь юшки звариш».
Благав, та не вблагав. Наразі чекає, коли ж до крайніх у Держнянському районі Вовковинець нарешті прийде аварійна бригада. Третього грудня у прийомній Держнянської райдержадміністрації чоловік, який назвався «нічним директором», відповів: «Біда. Дали світло лише Копачівці, одному-єдиному селу на весь район. Говорила Неоніла Полікарпівна (Н. Довгань, голова райдержадміністрації .— Авт. ), що доведеться зі свічками у третє тисячоліття йти. «Кинули» солдатів (аварійно-рятувальний загін МінНС. — Авт. ), вони мерзнуть, кажуть, що опор бракує, а обірваний дріт з-під носа крадуть...».
Василь Вельський узагальнив: «До трьох тисяч електроопор бракує. Уряд про те знає. Нарешті, у суботу 2 грудня одержали телеграму за підписом Єханурова на Кам'янець-Подільський цементний завод: «...для ліквідації наслідків стихійного лиха... забезпечити термінове відвантаження 2410 тонн цементу... з відстрочкою розрахунків терміном на один місяць...». Далі — назви «залізобетонних» підприємств. Коли ще одержать той цемент десь у Білій Церкві чи Ладижині, зроблять опори, завезуть на ділянку «мертвих» електромереж, аби одержали світло, тепло, теплу юшку сироти з Вовковинець?
А з ділянок, де зайняті аварійні бригади, наче з театру бойових дій, — до штабів: «Дайте опор! Украли дріт!..» І про таке: вже давно третина електроліній офіційно вважається такою, що не придатна до використання. «Нещадно, без оновлення експлуатується те, що ще було зроблено в період електрифікації усієї країни», — казав для «Дня» Віктор Юзвишин, начальник територіального управління держохоронпраці. Це він казав тоді, коли після липневої (ц.р.) стихії обірвані електро- та радіодроти вкоротили віку п'ятьом людям.
Давно помічено, що дуби стоять, а трухляві дерева падають. Хоча у цій, листопадовій стихії, упали й новіші опори — поставлені похапцем, на живу нитку під час ліквідації наслідків попередніх буревіїв чи інших природних катаклізмів, Де тонко, там рветься.
Одначе віддамо належне аварійникам, які на зледенілих опорах з'єднують обірвані дроти, не шукають броду у річках, вимагають лише одного — опор. І віддамо належне людям, яким, як сказав «нічний сторож» Деражнянської райдержадміністрації, доведеться зі свічками увійти у нове тисячоліття.
ДО РЕЧІ
Підприємства галузі пояснюють катастрофічні для енергосистеми наслідки негоди відсутністю коштів, необхідних для підготовки електромереж до опалювального сезону. На перший погляд, таке твердження не відповідає рівню розрахунків за електроенергію (за липень-жовтень 2000 року — близько 108%), що встановився на оптовому енергоринку. Законом «Про електроенергетику» встановлено, що всі платежі за електроенергію здійснюються через розподільчий рахунок виключно грошима, з подальшим розподілом між усіма енергокомпаніями за алгоритмом, встановленим НКРЕ.
Оскільки за липень-жовтень 2000 р. було сплачено в енергоринок понад 5 млрд. грн. (5,13 млрд. грн.), а електроенергії енергоринок продав за цей же період близько 4,76 млрд. грн., то коштів, що надійшли при здійсненні розрахунків і розподілі коштів згідно із законом, мало вистачити всім підприємствам електроенергетики, щоб профінансувати свою господарську діяльність, зокрема й підготуватися до осінньо-зимового періоду. Фактично ж за час підготовки до зими через розподільчий рахунок пройшло менше ніж половина (48%) всіх здійснених за цей період розрахунків за електроенергію.
Прагнучи створити видимість розв'язання проблеми заборгованості бюджетів і бюджетних організацій за спожиту електроенергію, уряд запровадив механізм використання «нічних» кредитів (Постанова КМУ №934 від 6.07.2000). При цьому такі розрахунки видаються за грошові, оскільки інші форми розрахунків просто незаконні. За період чинності цієї постанови (липень-жовтень) через цей механізм було проведено близько 970 млн. грн. Про неможливість бюджету здійснювати розрахунки за своїми зобов'язаннями свідчить те, що «нічні» кредити, які спочатку використовувалися за боргами лише 1999 року, були поширені й на розрахунки за електроенергію, спожиту впродовж поточного року (Постанова КМУ №1693 від 14.11.2000).
Будучи не в змозі розв'язати проблему загальної взаємозаборгованості, уряд встановлює коло споживачів, яким дозволяється розраховуватися за електроенергію із застосуванням «нічних» кредитів. На кінець жовтня обсяг таких розрахунків становив ще близько 557 млн. грн. У цей час коло споживачів, які допускаються до такої схеми розрахунків, охоплює практично всіх, хто тим чи іншим чином взаємодіє з підприємствами ТЕК.
Однак досягнення у звітах 100% оплати електроенергії, а фактично підміна реальних розрахунків за електроенергію «прогонкою» по колу кредитів не розв'язало проблему дефіциту фінансів у галузі. Необхідний розподіл між енергокомпаніями значної частини коштів за електроенергію, що надходять. Кошти, що належать підприємствам електроенергетики, без їхньої згоди прямували на рахунки зазначених урядом постачальників палива. Загальний обсяг проведених за таким механізмом коштів становив близько 600 млн. грн.
Таким чином, чимала частина розрахунків за електроенергію є по відношенню до електроенергетичних компаній віртуальною, лише за останні 4 місяці (липень-жовтень) поза розподільчим рахунком енергоринку було проведено 2,7 млрд. грн., при тому, що загальний обсяг розрахунків за цей період становив 5,1 млрд. грн.
Внаслідок такої політики уряду найбільше постраждали обленерго. У тарифі на електроенергію їхня частка становить у середньому близько 20%. Заліки, що проводяться урядом в електроенергетиці, «прогонки» бюджетних коштів і «нічних» кредитів, встановлення для обленерго нульових алгоритмів розподілу коштів призвели до того, що лише впродовж липня- жовтня 2000 року близько 400 млн. грн., що належать обленерго, були спрямовані не на їхні поточні рахунки, а використані керівниками ТЕК на їхній розсуд. Як наслідок обленерго не змогли не лише профінансувати роботи із забезпечення належного технічного стану електромереж, а й навіть виплатити зарплату своїм працівникам.
Про критичний стан електромереж в Україні свідчить наявний рівень втрат електроенергії під час її передавання електромережами. За 10 місяців 2000 р. цей показник в Україні становив 19,18% (понад 24 млрд. кВт.год.). У світовій практиці рівень втрат в електромережах становить 5,7%. Таким чином, через недостатню увагу з боку уряду до фінансування реконструкції мереж Україна за 10 місяців втратила понад 15 млрд. кВт.год. електроенергії, що перевищує рівень споживання електроенергії Дніпропетровською або Донецькою областями. До того ж, за останні декілька років сформувалася стійка тенденція збільшення втрат в електромережах (1996 р. — 12,95%, 1997 — 15,43%, 10 міс. 2000 р. до 10 міс. 1999 р. — зростання на 0,92%, або близько 1 млрд. кВт.год.).
