На сьогодні учасниками СОТ є 139 країн і ще 30 готуються до вступу. Як зазначив у своїй доповіді на конференції «Світова організація торгівлі: основні правила та угоди», що проходила у Києві, старший експерт з питань торгівлі Українсько-європейського консультативного центру з питань законодавства (UEPLAC) Саул Аланока, для кожної країни цей процес проходить по-різному, незважаючи на однакову для всіх організаційну схему. Вважається, що в середньому процес вступу триває 4–6 років, хоча, наприклад, для Болгарії він розтягнувся на 10 років і 1 місяць (121 місяць), а Грузія, підтримувана потужними нафтовими компаніями США та Великої Британії, впоралася всього за 27 місяців. До того ж, процедура вступу вимагає від кожного з претендентів сплати певних коштів — від $ 500 тис. до $ 1 млн. на рік.
За словами С.Аланоки, вступ до СОТ — це політичне та юридичне зобов’язання уряду країни, що вступає, прийняти торговельні правила та угоди, підписані країнами-членами СОТ. Воно пов’язане з виконанням 29 окремих правових документів. Чотири теми є пріоритетними протягом тривалого та складного переговорного процесу: товарні тарифи, сільське господарство, послуги та гармонізація законодавства. Спираючись на світову практику, пан Аланока навів цікаву інформацію для роздумів: у середньому перед вступом країни до СОТ відбувається 10–20 засідань Робочої групи, 150–250 двосторонніх переговорів та даються відповіді на 1500–2500 (!) запитань. Якщо зважити на те, що стосовно вступу України відбулося 7 засідань Робочої групи країн-членів СОТ і отримано відповіді на 300 запитань, то наше членство в цій поважній організації ніяк не проглядається в найближчій перспективі.
Не слід вважати, що вступ до СОТ надає країнам тільки переваги, як от доступ на ринки з більш низькими митними тарифами, надання споживачам широкого вибору товарів відповідно до їхніх доходів. На думку С.Аланоки, вступ до СОТ спричинює й виникнення додаткових проблем. Насамперед вони виникають для неконкурентоспроможних галузей, які звикли працювати в протекціоністських умовах.
Хоча заступник начальника управління багатостороннього економічного співробітництва Мінекономіки Лідія Мельник не втрачає оптимізма. Вона вважає цілком позитивними для нашої країни результати останнього, сьомого засідання Робочої групи, яке відбулося в Женеві в липні 2000 року (цьому передувала дворічна перерва). Найголовнішим проблемним питанням на переговорах, що проходять, Л.Мельник називає розробку чіткого графіка гармонізації всієї торговельно орієнтованої сфери українського законодавства з нормами та правилами угод системи ГАТТ/СОТ. Зокрема це стосується податкового режиму, режиму митного тарифного та нетарифного регулювання імпорту, приватизації та регулювання правовідносин у сільському господарстві, реформування державної системи сертифікації та стандартизації, політики в галузі охорони інтелектуальної власності та авторського права. Міжвідомча комісія з питань вступу України до СОТ підготувала таблицю-огляд законодавчих актів та законопроектів щодо їхньої відповідності вимогам ГАТТ/СОТ, однак, за визнанням Л. Мельник, деякі законопроекти оминають Мінекономіки, оскільки суб’єктами законодавчої ініціативи можуть виступати не лише міністерства. В середині грудня сторони мають визначитися з датою проведення восьмого засідання, й тоді ж, як сподівається Л.Мельник, може бути названо орієнтовний термін прийняття України до СОТ.
