Експерти зазначають, що вимивання коштів у енергоринку призвело до того, що обленерго не мають грошей на відновлення енергопостачання. Голова профкому «Херсонобленерго» Юрій Дергельов зазначає, що свого часу за вказівкою уряду було запроваджене нульове розщеплення при надходженні грошей на розрахункові рахунки. «Таким чином, наша компанія недоотримала 7 мільйонів гривень, — говорить Дергельов і підкреслює: — тобто коштів, які могли бути використані на кращу підготовку до зими, щоб мати аварійний запас. На сьогодні ми цього практично позбавлені».
«Кошти, які надходять на енергоринок, розподіляються за незрозумілими нікому алгоритмами, — говорить заступник головного директора ВАТ «Полтаваобленерго» Руслан Арсирій. — Частина коштів йде на якісь завдання, які, на думку уряду, є в дану хвилину актуальними. Ринок і енергетика України працюють постійно в режимі гасіння пожежі: скажімо, сьогодні є проблема оплати газу — то давайте, платитимемо за газ. Завтра буде інша проблема, будемо вирішувати цю. Ніхто не думає про те, що мережі потрібно утримувати. В моєму підприємстві 20% мереж зношено на 100%. Про що це говорить? Про те, що в будь- який момент може впасти стовп, або щось ще трапитися й люди просто залишаться без енергопостачання. Отримати гроші я можу лише завдяки тим алгоритмам, які встановлює уряд. Якщо вiн їх постійно зменшує, то утримувати це обладнання неможливо».
Голова Центральної ради незалежної профспілки енергетиків України Валерій Погорілий зазначає, що гроші треба вкладати вже не в просто мережі, а в енергозберігаючі технології. З його слів, втрати в мережі в нас у три- чотири рази вищі, ніж це прийнято у світовій практиці: «Якщо сьогодні оптимізувати втрати в мережах (а для цього нам потрібні кошти, які в нас забирають), то Україна могла б стати енергонезалежною державою. Те, що ми сьогодні втрачаємо в мережах — це приблизно вартість газу, який ми закуповуємо за кордоном». Погорілий зазначає, що, очевидно, уряду зараз нецікаво вкладати кошти в енергетику. «Сьогодні існує комерційна зацікавленість в купівлі газу за кордоном», — прогнозує голова профспілки й зазначає, що створюється ситуація, при якій необхідно купувати все більше й більше газу і палива.
Тим часом, навіть в областях, котрі не постраждали від стихійного лиха, ситуація з енергозабезпеченням залишається критичною. Як повідомив заступник голови Львівської облдержадміністрації Леонід Мельник, газу для опалювання міста Львова залишилося тільки до 10 грудня. Мельник підкреслює, передає ProUА, що тепла погода дозволила заощадити паливо і продовжити «опалювальний сезон» ще на 10 днів. Якщо в найближчі два тижні не буде знайдено кошти на придбання газу, без опалювання залишиться все місто.
«Холодомор» загрожує і Дніпропетровську, зазначає кореспондент «Дня» Вадим РИЖКОВ . Наприкінці минулого тижня комунальне підприємство «Дніпротепломережа» вичерпала оплачені обсяги газу і тепер в котельні подається «блакитне паливо» за штрафними цінами — в 3,5 разу вищими за звичайні. Та й то подаватимуть його лише деякий час.
Заступник міського голови Станіслав Подлубний зазначає, що для початку опалювального сезону «Дніпротепломережа», не змігши зібрати гроші в населення, взяла кредити для купівлі газу під заставу майна. Однак з подачею тепла рівень платежів не тільки не зріс, але впав ще в два-три рази. Виявляється, що платити за новими комунальними тарифами при існуючих зарплатах і пенсіях люди неспроможні, а тому багато кому доводиться вибирати між холодом і голодом.
Проте уряд наполягає на тому, що газ відпускатиметься лише за передоплатою. А тому в міської влади немає іншого виходу, окрім як «пресувати населення». У «роботу» передусім потрапили житлові кооперативи, яким пригрозили відключенням тепла, якщо рівень оплати буде нижчим за 50%. Керівники міських районів, доповідаючи на засіданні міськвиконкому на минулому тижні, зазначали, що виловлювати голів ЖБК доводиться іноді з міліцією. Мешканці своєю чергою мстяться головам — загрожують їм розправою і підпалюють двері помешкань. Одна з голів ЖБК повідомила, що, воюючи з боржниками, дістала інсульт.
