Заява лідера соціалістів Олександра Мороза на ранковому засіданні сесії Верховної Ради у вівторок не могла не привернути увагу. Важко пригадати, чи був в історії нашого парламенту випадок, коли з головної трибуни на адресу глави держави прозвучало звинувачення у замовленні кримінального злочину. За словами Мороза, «замовником зникнення журналіста Георгія Гонгадзе є Президент України Леонід Кучма». Окрім того, було заявлено, що глава президентської адміністрації Володимир Литвин «був в курсі», а розробником сценарію і організатором є міністр внутрішніх справ Юрій Кравченко.
Свою сенсаційну заяву Олександр Мороз пообіцяв підтвердити документально на прес-конференції за півгодини. Зайве говорити, що в залі, де мали бути пред’явлені «документальні свідчення», було не проштовхнутися не стільки від журналістів, скільки від депутатів, червоні значки на піджаках більшості яких яскраво свідчили про політичну орієнтацію. Докази Мороза приготувалися уважно слухати також депутати Омельченко, Єрмак, Кармазін, які, попри свою прихильність до сенсаційних звинувачень, виглядали як хлопчаки, яких обіграв більш досвідчений майстер, що несподівано вийшов на арену.
Доказом причетності Леоніда Кучми до зникнення Георгія Гонгадзе мав слугувати магнітофонний запис, відтворений для присутніх за допомогою примітивного музичного центру, встановленого поруч із доповідачем. Сеансу прослуховування плівки передувало пояснення голови соцпартії, який розповів, що запис цей йому передав «офіцер спецслужб, який займався питаннями попередження прослуховування розмов у відповідних приміщеннях». Сам невідомий офіцер, якщо вірно зрозуміти Мороза, має нині гарантії безпеки себе і своєї сімї, треба думати, завдяки тому ж самому Морозу. Презентований аудіозапис був поданий як запис розмов Президента з вищезгаданими Литвином та Кравченком.
Реально аудиторія почула кілька хвилин практично нерозбірливої розмови. Із глухого клекоту голосів, добре зосередившись, можна було виділити кілька разів повторене прізвище «Гонгадзе», прізвище «Ляшко», слово «чеченці»... Не маючи досвіду розшифровки подібних аудіотреків, більшість аудиторії розчаровано дивилась на дешеву магнітолу, яка продовжувала видавати фрагменти «таємних розмов».
Оскільки, за словами О.Мороза, плівка із записом була у його розпорядженні досить тривалий час, важко було зрозуміти, чому організатори сенсаційної прес-конференції не розшифрували і не роздрукували запис заздалегідь. Було обіцяно зробити це ближче до вечора. Видається, що насправді розшифровані фрагменти підслуханих розмов не справили б, на думку соціалістичних детективів, такого враження на публіку, як нерозбірливе буботіння. Бо і сам Мороз підтвердив, що прямої вказівки чи замовлення викрадення Гонгадзе, про яке було заявлено вранці з парламентської трибуни, в підслуханих розмовах не міститься.
Саме про те, як виглядає у власних очах колишній голова парламенту, не тільки послуговуючись подібним «матеріалом», а й використовуючи його у політичній діяльності, і запитав у пана Мороза ваш кореспондент. У відповідь головний соціаліст заявив. що коли йдеться про життя людини, всі методи припустимі. Невже?
Всі, хто був на морозівському аудіосеансі, підтвердять, що про зниклого журналіста Гонгадзе, говорилося в ході оприлюднення сенсації менше за все. Говорили, звичайно, про Кучму. Не сприймати ж всерйоз заяви про те, що труп, схожий на Гонгадзе, не випадково знайшли в районі Таращі, тобто у виборчому окрузі депутата Мороза. Коли ж сам Мороз розвинув тему і повідомив невідому досі чутку про знайдену на його (Мороза) дачі голову Гонгадзе, слухати стало нецікаво. Із всіх версій зникнення журналіста причетність до справи Мороза ніколи всерйоз не розглядалася. Ті, хто читав інтернет-газету, редаговану зниклим журналістом, добре бачили, що там постійно висіли статті журналістів, які працювали і працюють в команді Мороза.
Автентичність запису підслуханих розмов Кучми мало довести твердження Олександра Мороза про експертизу, яку плівка ніби пройшла у відповідних службах за кордоном. Повірити у таке можуть хіба лише ті, хто не мав справи із сучасною технікою аудіозапису, який дозволяє за кілька хвилин виготовити цілком достовірний запис, де, скажімо, Клінтон вилається «по матері» нашою рідною мовою. Саме тому жоден суд у світі не приймає звукозапис у якості доказу.
До речі, про суд. На запитання, чи готовий Олександр Мороз підтвердити історію з «невідомим офіцером» в суді, той відповів, що готовий в разі чого надати у розпорядження суду «бійця невидимого фронту», який підслуховував самого Кучму. Був висунутий ще один аргумент. Мовляв, «чесний офіцер» надав таємний запис саме Морозу, а не будь-кому, бо лише він єдиний здатний не піддатися тиску адміністрації президента.
Безперечно, заява Мороза, одразу викликала жваве обговорення у кулуарах Верховної Ради. Віце-спікер Віктор Медведчук зазначив, що відповідальність за сказані слова і висловлені звинувачення несе виключно сам Олександр Мороз, і в разі, якщо його слова виявляться неправдивими, можуть бути дуже серйозні правові наслідки. За словами представника Президента у парламенті Романа Безсмертного, заява Олександра Мороза означає його остаточну «політичну смерть», а прогресивна соціалістка Наталія Вітренко взагалі вважає, що мета звинувачень — змусити Леоніда Кучму достроково залишити посаду, аби звільнити місце для того, на кого працює зараз Олександр Мороз. Об’єднаний соціал-демократ Олександр Зінченко назвав вчинок Мороза намаганням спринтерським ривком пройти довгу дистанцію між виборами, яку лідер соціалістів не здатний гідно витримати.
Насправді ж заява Олександра Мороза вдарила не так по іміджу Леоніда Кучми, як по іміджу нашої держави. І поставила кілька запитань. По-перше, до яких пір відсутність інформації щодо «справи Гонгадзе» буде сприяти політичним провокаціям? Чи знайоме нашим політикам відчуття моральної межі в політичній боротьбі? Нарешті, що справді змусило лідера соціалістів вдатися до таких методів реанімації свого політичного ресурсу? Адже він навряд чи не розуміє, що втручання в хід слідства у такий спосіб має досить сумнівну юридичну перспективу. Чи заради «політичного фактора» дозволено все?
P.S.: Прес-служба Президента України розцінює як «образу та наклеп» заяву О.Мороза та відзначає, що ця заява не має під собою жодного підгрунтя. Президент України залишає за собою право на «адекватні дії аж до захисту своєї честі та гідності в суді», повідомляє Інтерфакс-Україна.
