Нам же не завадить запозичити в американців передвиборний лозунг, що стосується тютюну і куріння дітей та підлітків: «Де Америка поставить край?»
А де ж Україна поставить край? Як зберегти здоров’я кожного в умовах Чорнобильської катастрофи, перманентної економічної кризи, бездуховності, нецивілізованого і неконтрольованого продажу тютюнових виробів, злочинної реклами і суцільної байдужості?
Здавалося б, треба подякувати АТ «Філіп Морріс Україна» за ініціативу і спонсорську участь в акції заборони продажу сигарет дітям. Але розумієш, що це — добре продуманий захід, метою якого є реклама назви компанії в начебто вигідному світлі. Розумієш, що потужна тютюнова промисловість спроможна купувати кращих рекламістів, ЗМІ, знаменитостей, чиновників.
Та гроші за брехню не приносять щастя. Тютюн завдає шкоди всім — і усміхненим з рекламних щитів молодим людям, і «самовпевненим» з «гарним смаком» жінкам, і чоловікам.
Про усвідомлений вибір 18- річних можна казати, якби вони справді мали вибір: магазини тютюнових виробів замість торговок «смертю» щокроку, реклама здорового способу життя (спорт, туризм) замість бездарної «Запали ніч» і подібного. Вдалим вибором можуть похвалитися поки іноземні виробники тютюну: Україна — вигідний для них вибір.
Вирішити проблему куріння мені не під силу. І навряд чи я б зібралася будь-коли звернутися до представників АТ «Філіп Морріс Україна». Але, по- перше, компанія запрошує зі сторінок газети «День» до обміну ідеями і пропозиціями. По- друге, мені хочеться, щоб зарубіжні партнери знали, що мільйони моїх співвітчизників добре усвідомлюють, який згубний вплив зумовили і далі продовжують у тому ж дусі виробники тютюнових виробів, зокрема «Філіп Морріс Україна». По-третє, тютюновий геноцид не повинен пройти під «добрими» побажаннями представників сигаретного бізнесу. Як ніякий інший, він має бути чесним щодо суспільства, а не обмежуватися закликом: «Міністерство охорони здоров’я попереджає...» Суспільство, у свою чергу, повинне не на папері розробити і втілити в життя загальнонаціональну програму, наприклад: «Заради життя!»
Для дітей можна провести акції-конкурси: «А тобі це подобається?» Звернутися до них з таким запитанням, показавши фотографії дітей, підлітків, молодих мам з немовлятами, які курять. Закликати: «Не дай себе ошукати!» В зацікавлюючій формі (у вигляді коміксів, пам’яток, фотоколажів) поділитися думкою цікавих і авторитетних людей. Наприклад, лікарів: «Без ілюзій...», іміджмейкерів: «В сучасному діловому світі не курять...», спортсменів: «Спорт проти тютюну», психологів: «...ти впораєшся з цим випробуванням» тощо.
А ще я написала до вас тому, що днями розмовляла з двома хлопчиськами років дванадцяти-чотирнадцяти, які курять. Дружньо ми поговорили про їхні проблеми, зокрема про куріння. Один з них повідомив мені, що курить із семи років. Показавши на багатоповерховий будинок, сказав, що викурив уже таку кількість сигарет і дуже хотів би справитися з цією бідою. Ми з ним проти тютюну.
Діловим людям прийнято бажати процвітання та успіхів. Виробникам і поширювачам тютюнових виробів можна побажати хіба що навчитися жити у злагоді зі своєю совістю.
