За словами артистів, вони спробували в гумористичній формі передати той темпоритм, y якому ми всі сьогодні живемо. Можливо, тому сміх вийшов досить сумним, теми приземленими, а нових яскравих ідей «Кролики» навіть не визначили пунктиром. Ні, вони старалися. Грали, не шкодуючи сил і темпераменту, але з нічого зробити щось, хочa б просто кумедне, вдавалося надто рідко. Можливо, щотижневе мигтіння по телебаченню в передачі «Прокинься і співай» зіграло з артистами злий жарт. Ми все це вже бачили під тим чи іншим соусом, а хотілося чогось новенького. Тим паче, що після трирічної паузи вони знову повернулися до старого автора і поновили співпрацю з Володимиром Перцовим. Саме ним написана більшість мініатюр «Даху». Але...
Глядачі усміхалися, деякі навіть реготали, аплодували, а вийшовши з залу, дивувалися: «Над чим, власне, сміялися?» Над жартами типу «Здрастуйте, товариші неплатники податків», «У вільний від нальоту час люблю в’язати спицями», «Для хорошого «ч» ніякого «г» не «ж». Як мовиться, за талановитих артистів прикро.
Виходить, що, піднявши десять років тому номером «Кролики» планку, вони так і не зуміли її перестрибнути. До речі, на концерті саме стара робота стала кращою в програмі. Артисти самі себе починають цитувати в інтерв’ю з Охрінелівського району про викорінювання злочинності. А мініатюри про рекламу, похорони і трактор — бліда копія їхніх попередніх номерів. Прикро, що цю явну творчу пробуксовку не помічають не тільки артисти, але й Євген Перебійніс, що очолює «Маленький гумористичний театр». Схоже, він також опинився в полоні ілюзій: «Нашим людям зараз потрібен будь-який гумор, що допомагає послабити стрес, у якому ми всі перебуваємо». І з цим твердженням Євгена Вікторовича важко посперечатися. Та сміятися можна й від лоскоту. А приблизно саме це нам і запропонували.
Тим часом тур дуету 18 містами України триває. Він завершиться 10 грудня в Житомирі.