« Електронні» гроші було запущено в обіг силами кримської Ради міністрів і Міністерства фінансів у той час, коли вексельний обіг став менш ефективним через високі витрати, незручність у обігові та через уразливість до корупції і зловживань в їх сфері. І коли уряд України в серпні 1999 року заборонив випуск векселів у країні, Рада міністрів Криму була повністю готова до переходу на більш довершену форму взаєморозрахунків між бюджетом і суб’єктами підприємницької діяльності, і (як окремий випадок ОПСУ, його підпроект) — до виплати в електронному вигляді зарплатні в бюджетних установах і пенсій.
Історія створення та функціонування ОПСУ («Об’єднаних платіжних систем України»), які працюють у Криму з вересня 1999 року, показує, що ними акумульовано досвід і можливості багатьох інших форм взаєморозрахунків: вексельного обігу, «протокольних взаємозаліків», «місцевих» грошей, «розрахункових талонів» підприємства, «грошей підприємства», які являли собою лише менш довершену форму сурогатних грошей.
ЕЛЕКТРОННА «БЕЗГОТІВКА» — ПРОТИ НЕПЛАТЕЖІВ
Ідею було народжено самим життям. Використавши свої конституційні повноваження, Радмін Криму 14 вересня 1999 року ухвалив постанову про організацію оформлення, руху і погашення зобов’язань Мінфіну Криму, але вже в новій — електронній — якості. Було прийнято цілий ряд нормативних документів, що регламентували роботу системи. Особливу увагу уряд Криму та фінансисти республіки звернули на те, щоб звести нанівець можливості для кримінальних виявів у механізмі електронних платежів.
«Як видно зі схеми, — розповіла заступник міністра фінансів Криму Лариса Нестерчук, — механізм електронного обігу зобов’язань Мінфіну повністю прозорий і контрольований, він виключає кримінальне поводження з бюджетними коштами. Центром системи є комп’ютерний процесинговий центр, через який і проходять всі розрахунки між підприємствами і бюджетом, між декількома підприємствами, між покупцями і крамницею — так, начебто вони відбуваються живими грошима через банк чи касу, але... в електронному вигляді. При цьому погашення заборгованості бюджетних установ здійснюється без відвернення фінансових ресурсів від першочергових бюджетних витрат, що сприяє оздоровленню фінансової системи держави».
Створення ОПСУ дало можливість різко зменшити борги бюджету Криму: повністю погасити заборгованість з пенсій і велику частину заборгованості із зарплат, повернути до бюджету недоотримані суми податків і зборів, допомогти підприємствам погасити їх взаємні борги та уникнути зростання пені, підвищити обсяги промислового виробництва і виключити бартерні операції.
Сьогодні учасниками ОПСУ стали 715 бюджетних установ, 1285 суб’єктів підприємницької діяльності, в тому числі 30 підприємств, організацій і установ з інших регіонів України. Наприклад, послугами ОПСУ користується Запорізька атомна станція та інші солідні підприємства. Підпроект ОПСУ з виплати заборгованості з заробітної платні діє в 79 бюджетних установах із загальною чисельністю працюючих близько 25 тисяч осіб. Вони мають можливість, користуючись розрахунковою пластиковою карткою, не лише купувати в крамницях, підключених до терміналів ОПСУ, але й сплачувати за безготівковим розрахунком практично за всі види комунальних платежів, за проїзд у міському транспорті і под.
За час роботи ОПСУ суб’єктами господарської діяльності сплачено податки та інші обов’язкові платежі до бюджету на суму 141 мільйон гривень, зокрема таким великим підприємством як ВАТ «Чорноморнафтогаз» погашено платежі на 27,2 мільйона гривень, що дозволило розблокувати рахунок підприємства і дало можливість організувати нормальний економічний процес. Кримським содовим заводом погашено борги до бюджету на 2,9 мільйона гривень. Погашено борги бюджетних організацій iз заробітної платні на 13 мільйонів гривень, бюджетними установами зроблено розрахунки за комунальні послуги, електричну, теплову енергію, природний газ і водопостачання, послуги зв’язку на 78,9 мільйона гривень. ОПСУ дала можливість спрямувати великі потоки «живих» грошей на виплату заробітної платні, за рахунок електронних розрахунків зробити аварійні ремонти шкіл та інших установ на 1,4 мільйона гривень, придбати продукти харчування для шкіл-інтернатів і профтехучилищ, лікарень, будинків для людей похилого віку на 4 мільйони гривень. Міністерством охорони здоров’я Криму за допомогою електронних платежів придбано медичних інструментів і медикаментів на 3 мільйони гривень. І головне, як показав аналіз, інтенсивне впровадження ОПСУ не призвело до зменшення грошових надходжень і виплат, а сприяло наповненню бюджету, розв’язанню, здавалося б, «вічних» фінансових проблем. ОПСУ показала себе ефективним економічним інструментом стабілізації фінансового становища бюджету і підприємств у регіоні в умовах відсутності вільних грошей.
Ініціативу Ради міністрів Криму зі створення системи «електронних» грошей було підтримано Міністром фінансів України Ігорем Мітюковим. Ознайомившись з роботою системи на місці, він говорив, що «позитивним моментом впровадження даної системи може бути те, що погашення заборгованості бюджетних установ відбувається без відвернення коштів від першочергових бюджетних витрат, пов’язаних із погашенням заборгованості з заробітної платні і соціальних виплат, з одночасним поліпшенням стану взаєморозрахунків між суб’єктами підприємницької діяльності. За існуючих умов застосування запропонованого проекту може розглядатися як дієздатний механізм погашення зустрічної заборгованості між бюджетом і суб’єктами підприємницької діяльності, альтернативним проведенням протокольних заліків...» У цілому ОПСУ стала аналогом світових електронних систем грошового обігу.
ДИСКОНТ У 30% — МАЛО, ТРЕБА — 80%?
За минулий час ОПСУ витримала багато випробувань. Не знайшовши порушень законодавства, як годиться, у 10-денний термін, прокуратура Криму раптом опротестувала постанову уряду майже через рік, виходячи, очевидно, не з правових, а з політичних міркувань. Проаналізувавши її звернення про визнання ухвали уряду Криму незаконною лише у вересні 2000 року, Верховний Суд Криму визначив, що заяву прокурора потрібно залишити без розгляду.
Не домігшись відставки уряду Криму в законному порядку, Верховна Рада Криму з ініціативи Леоніда Грача атакувала ОПСУ, вирішивши використати малознайому багатьом справу для дискредитації уряду. Аргументи критиків із числа депутатів і Рахункової палати можна класифікувати в двох напрямках. З одного боку, депутати звинувачували Мінфін у тому, що операції з електронних платежів було доручено приватному підприємству, з іншого боку, що при розрахунках виникав, за їх твердженнями, дуже великий дисконт, тобто заниження реальної ціни боргових зобов’язань, — близько 30 відсотків. Обидва аргументи, однак, не витримують критики. Дисконт, як правило, виникає на вторинному ринку, коли два суб’єкти домовляються між собою про ціну купівлі-продажу під час третьої, четвертої або ще більш пізньої операції. Адже при вексельному обігові, при ринковому перепродажі векселів дисконти часом сягали 80 відсотків, але з цим депутати мирилися. У ОПСУ при первинному розрахункові з бюджетом ніякий дисконт не допускається. Крім того, виявилося, що доручити ведення операцій за електронними платежами приватному підприємству значно дешевше, ніж створювати при Мінфіні державну структуру, як пропонували у Верховній Раді.
Систему критикували головним чином ті, хто із запровадженням ОПСУ втратив можливість «заробляти» на 80-відсотковому дисконті векселів, а також чиновники, котрі звикли виплачувати зарплатню людям горілкою, калошами та іншими непотрібними товарами.
Загалом ВР Криму була не проти системи, вона захотіла її тільки «трохи» вдосконалити. Депутатами було запропоновано свій варіант Положення про проведення електронних розрахунків, однак він виявився таким недосконалим, що юристи відкинули цей документ, і його не було прийнято. Тоді депутати обрушили критику на систему через те, що її клієнтам, мовляв, їх зарплатню отоварюють тільки в окремих крамницях за завищеними цінами. Такий одиничний факт дійсно мав місце в обласній лікарні імені Семашка, однак після того, як термінали під пластикові картки ОПСУ було поставлено в багатьох магазинах міста (див. знімок), де власники карток нарівні з іншими оплачували товар у тій же касі і за тими ж цінами, що й «власники паперових грошей», об’єктивні аргументи для критики зникли...
Творці ОПСУ переконані, що якби ця система працювала на загальнодержавному рівні, країні вдалося б уже значно в більшій мірі подолати неплатежі й скоротити заборгованість і в бюджетній сфері, і в сфері паливно-енергетичного комплексу, і в розрахунках між підприємствами.
Поряд зі всіма перевагами «Об’єднана платіжна система України», що працює в Криму, має одну ваду — вона не передбачає, поки що, внаслідок дефіциту «живих» грошей у країні, отримання за картками готівки в банках або в банкоматах.
«Творці ОПСУ, — говорить Лариса Нестерчук, — поки що просто не зазирали так далеко. Однак однозначно зрозуміло, що навіть якщо фінансова система держави оздоровиться, заборгованості не стане, то можливості системи легко можна буде розширити під роботу зі звичайними грошима нарівні з світовими системами «Віза», «Мастер-кард», «Вестерн-юніон» та інших».
У будь-якому випадкові напрацьований ОПСУ досвід говорить про те, що було б неправильно його не розвинути й не застосувати далі. ОПСУ, раз у ній беруть участь 30 суб’єктів за межами Криму, вже переросла кримські рамки й довела свою застосовність у загальнодержавному масштабі.
І дійсно, хіба працівники київських, львівських, харківських та інших підприємств, які, буває, місяцями не отримують зарплатню, відмовилися б отримувати її регулярно, але не грошима, а на магнітну картку, щоб за нею можна було заплатити за помешкання та купити товар у крамниці? Хіба самі підприємства замість того, щоб нагромаджувати борги за податками й «ростити» пеню, відмовилися б розрахуватися з державою, як і через звичайний банк, через систему електронних розрахунків?
