Чотири години ігрового часу не могли забити м’яча на своєму
полі футболісти київського «Динамо» в рамках цьогорічної Ліги чемпіонів.
Нульовий доробок наших форвардів в стартовій грі з «Црвєною Звєздою», такий
самий нуль на табло в грі з «Манчестер Юнайтед» не могли не викликати занепокоєння.
І підготовка команди ніби йде за планом, і чемпіонат України припинили
майже на місяць з нагоди виступу наших у єврокубках, а результату все не
було.
Перемога була обіцяна в домашній зустрічі «Динамо» з найслабшою
командою групи — брюссельським «Андерлехтом». Справді, якщо «Манчестер
Юнайтед», у якого наші майже виграли, забив бельгійцям вдома п’ять м’ячів,
то забити в Києві хоча б одного видалося цілком реальним.
З цієї чи іншої причини трибуни Олімпійського стадіону
столиці були заповнені ледь на третину. Видається, що організатори дещо
переоцінили відданість киян своїй команді. При всій симпатії до нашого
чемпіона віддати шістдесят гривень за квиток на центральний сектор мало
хто спромігся. Що краще — напівпорожній стадіон при дорогих квитках, чи
забитий вщерть при дешевих? Істина, ясна річ, десь посередині, проте цього
разу поняття про середину у глядачів і організаторів були дещо різними.
А враховуючи тактику «Динамо» в останніх міжнародних іграх, квитки можна
продавати окремо на перший (до речі, перший тайм з «Андерлехтом» став також
своєрідною відповіддю тренеру киян Пузачу, чому на матч iз бельгійцями
продано так мало квитків. — Ред. ) і другий тайм.
Вже вдруге за тиждень ми побачили, як київська команда
свідомо грає у першій половині гри у невисокому темпі. Так, вірогідно,
робиться для впевненості у своїй повній фізичні перевазі в кінці гри. Мало
того, що бельгійці проводили четверту гру за десять днів проти другої у
наших. Мало того, що лідери гостей Сталенс та Колер зовсім не є двожильними
бігунами, здатними підтримувати високий темп всі дев’яносто хвилин. Для
певності динамівці пограли на нервах уболівальників ще сорок п’ять хвилин.
Безгольова серія киян у домашніх матчах чемпіонської ліги наближалася до
чотирьох годин. Хацкевича, який останнім часом брав на себе сміливість
бити по воротах, на полі не було, а на наших форвардів напало якесь заціпеніння.
Після виходу на поле у другому таймі Ласло Боднара, який
почав грати у традиційному для «Динамо» стилі Лужного, біля воріт втомлених
гостей все частіше виникали небезпечні моменти. Якщо в першому таймі на
постійні намагання бельгійців тягнути час кияни відповідали невисоким темпом,
то тепер наші півзахисники явно випереджали своїх суперників. Залишалося
потрапити у ворота «Андерлехта» м’ячем, що у першому таймі вдалося нашим
лише раз (!) і то зі штрафного.
Схильність Лобановського перекваліфіковувати центрфорвардів
на гравців захисту цього разу допомогла команді. Андрій Гусин, який свого
часу був бомбардиром львівських «Карпат» і київського «Динамо-2», зробив
те, чого чотири години поспіль не змогли зробити наші нападаючi — 1:0!
Остаточний тріумф киян у грі з «Андерлехтом» бачили всі.
Хочеться сподіватися, що голи, забиті на останніх хвилинах практично без
перешкод, допоможуть нашим форвардам повірити в себе і виправдати надії
тренерів, які вірять у здібності Максима Шацьких і особливо Георгія Деметрадзе.
Водночас несподіваний вихід «Динамо» на друге місце у групі після третього
туру не повинен засліплювати очі: попереду дві нелегкі гри на виїзді і
зустріч вдома з ПСВ, який обіграв у Ейдховені «Манчестер Юнайтед» не віртуально,
як «Динамо» минулого тижня, а цілком реально — 3:1. Та й «Андерлехт» ще
зарано записувати в аутсайдери. Згадаймо перший тайм гри в Києві, коли
бельгійцям не вистачило кількох сантиметрів аби відкрити рахунок.
Нам невідомо, чи входить у плани тренерів «Динамо» швидка
і потужна гра не в одному, а в двох таймах. Бо лише граючи так, як у другій
половині матчів із «Манчестером» та «Андерлехтом», можна сподіватися на
успіх у Лізі чемпіонів. А відтак — на прихід глядачів на трибуни «Олімпійського».
Продовження теми на стор. "Тайм-аут"
