А мериканський Сенат 83 голосами проти 15 ухвалив законопроект, який передбачає надання статусу нормальних торговельних відносин із Китайською Народною Республікою. Тим самим Вашингтон відмовився від 20 – річної практики щорічного перегляду цього статусу, що сприймалося китайською стороною як приниження. Тепер для Піднебесної відкриті двері для вступу до Світової організації торгівлі, що Пекін намагається зробити протягом 13 років.
У Сполучених Штатах це рішення порівнюється із візитом 1972 року колишнього президента США Річарда Ніксона до Китаю і встановленням дипломатичних стосунків із цією країною. Сенатор-демократ Даніел Патрік Мойніхен назвав його одним із найважливіших голосувань після Другої світової війни. Білий дім наголовив: надання статусу нормальних торговельних взаємин Китаю є вигідним для американської економіки та національної безпеки, оскільки Пекін приєднається до глобальної торговельної системи і відкриє свої ринки та суспільство для Заходу.
Газета «Нью-Йорк Таймс» наголошує, що сенатське голосування є найбільшою перемогою Білла Клінтона на терені закордонної політики після укладення угоди про вільну торгівлю НАФТА 1993 року. Сам Клінтон, який на днях підпише цей закон, вважає, що Америка має більше впливу на Китай із протягнутою рукою, ніж зi стиснутим кулаком. «Ми отримали шанс зміцнити наше процвітання і нашу безпеку і побачити, що Китай стає більш відкритим суспільством», наголосив він.
У США існує чимало критиків цього рішення. Одні вважають, що цей закон посилить комуністичний режим, який пригноблює народ, погрожує Тайваню, поширює зброю масового знищення і нібито викрав американські ядерні секрети. Відомий критик адміністрації Клінтона сенатор-республіканець із Північної Кароліни Джессі Хелмс звинуватив сенаторів у тому, що ті продалися корпоративній Америці. Інші критики вважають, що Китай ніколи не виконуватиме своїх зобов’язань щодо відкриття ринків.
Тим часом сам Пекін привітав рішення американського сенату надати статус нормальних відносин країні із найбільшим у світі населенням. Речник міністерства із зовнішньої торгівлі та економічної співпраці Ху Чушен наголосив, що голосування відповідає фундаментальним інтересам і Китаю, і США. Водночас він висловив застереження з приводу того, що «американський законопроект містить деякі статті, що не мають відношення до торгівлі і є втручанням у внутрішні справи Китаю». Йдеться про ухвалену 24 травня цього року поправку, яка передбачає створення спеціального органу, який стежитиме за правами людини в Китаї. Таку ціну довелося заплатити Клінтону за проходження цього законопроекту через Палату Представників.
Рішення американського Сенату та й адміністрації Білого дому, яка майже чотири роки пробивала цей законопроект, свідчить про те, що Вашингтон діє прагматично. Попри ідеологічні суперечки із Пекіном, тут чудово розуміють, що треба все робити, аби національному бізнесу почувалося добре скрізь. Відомо, що американський бізнес давно оббиває пороги китайського ринку, найбільшого у світі. Тепер же продукція американських фермерів, телекомунікаційної галузі, відеопродукція буде вільно продаватися в Китаї.
Китайські фахівці зазначають, що перехід до відкритого ринку буде болісним для вітчизняних виробників. Зокрема для традиційних державних підприємств, яким доведеться перебудовуватися, щоб конкурувати з іноземними фірмами. Однак високотехнологічні та приватні компанії готові вступити до СТО, сказав пекінський менеджер із продаж Су Сяодон.
