15 вересня, у день відкриття в «Галереї міста N» фотовиставки,
приуроченої до 4-річчя «Дня», вийшло 947-ме число нашої газети. Отже не
за горами вихід у світ 1000-го числа видання, що, як ми віримо, стало одним
із найбільш діалогічних в Україні. У розумінні не просто контакту зі своїми
читачами, але й дискусій найавторитетніших особистостей країни, які постійно
ведуться на сторінках щодо найважливіших проблем нашого суспільства.
Фотовиставка стала логічним завершенням фотоконкурсу «Особи.
Долі. День. Сторіччя», який газета проводила спільно з фірмою «Кодак- Україна»
протягом року. Стає вже доброю традицією — саме так відзначати свої дні
народження і поки ще не дуже круглі дати. Нагадаємо — минулого року в день
свого триріччя ми привітали лауреатів фотоконкурсу «У світлі «Дня». До
речі, твори цієї фотовиставки експонувалися в багатьох містах України —
Рівному, Луцьку, Ніжині, Сумах та ін. і отримали безліч відгуків, які далі
нам відчуття резонансу позиції «Дня» в думках і серцях людей.
Коли головного редактора «Дня» Ларису Івшину запитали про
те, чому саме фотовиставками «День» відзначає свої річниці, вона відповіла,
що, звісно ж, ми могли б закотити, як це звичайно буває, бенкет... Але
ми не кулінари і хотіли б показати нашим читачам, друзям та колегам саме
те, що ми робимо, вважаючи фото одним із головних компонентів своєї роботи.
А ще для нас дуже важливо відкривати нові імена — недаремно наш конкурс
був оголошений не тільки для професійних фотографів, але й для аматорів.
До речі, й переможцем став фотоаматор — Олександр Свистунов із села Скибинці
Тростянецького району Вінницької області, а одним із призерів — школяр
Сергій Твердохлєбов з Прилук. Нерідко в наш час можна почути, що країна
збідніла на особистості, на імена. В міру своїх сил «День» прагне довести,
що таланти треба просто шукати. І ростити, що і робить «День» своєю редакційною
політикою.
Визначальним мотивом нинішньої виставки, за словами головного
редактора «Дня» Лариси Івшиної, стало прощання з ХХ століттям, яке було
для нашої країни важким, драматичним, але водночас надзвичайно значущим,
адже саме з цим століттям пов’язане здобуття Україною незалежності. Напевно,
тому й було в усіх роботах, таких несхожих одна на одну, щось загальне,
що й відзначили всі, хто прийшов на день народження нашої газети. А серед
них були секретар РНБО Євген Марчук, голова правління «Промінвестбанку»
Володимир Матвієнко (головний приз конкурсу, який він надав — професійна
фотокамера), посли Канади, Угорщини, Чехії, службовці німецького і французького
посольств, головний директор і генеральний продюсер телеканалу «1+1» Олександр
Роднянський, популярні журналісти цього телеканалу — Ольга Герасим’юк і
В’ячеслав Піховшек, народні депутати Лілія Григорович та Ігор Осташ, кінорежисер,
директор «Укртелефільму» Олег Бійма, композитор Микола Мозговий, начальник
управління культури Київської міської держадміністрації Олександр Биструшкін,
а також наші ділові партнери. Серед них — страхова компанія «Utico», яку
представляв голова правління АТЗТ «Українська транспортна страхова компанія»
Вадим Загребной, і багато інших.
Звичайно, називати цю подію днем народження, мабуть, не
зовсім правильно. Адже звичайно в день народження імениннику дарують подарунки.
А все було з точністю навпаки, і подарунки від газети «День» та фірми «Кодак»
(фотоапарати і електронну бібліотеку «Дня» на 5 CD ROM-ах) дарувала Лариса
Івшина. Та якщо бути точнішим, то не подарунки, а заслужені призи переможцям
конкурсу, яких у цьому році було чимало. Імена переможців «День» уже публікував
у суботньому числі. Тому назвемо лише ім’я володаря призу глядацьких уподобань,
який був визначений шляхом підрахунку голосів присутніх безпосередньо на
відкритті фотовиставки. Цей приз за роботу «Портрет» отримав Володимир
Білоус (Лубни), про якого наша газета не так давно розповідала.
До речі, на фотовиставці були вручені й спеціальні призи
від телеканалу «1+1». Їх володарями стали Микола Смілик (Ічня) та Микола
Лазаренко (Київ). А той факт, що їх вручала сама Ольга Герасим’юк, викликав
загальне захоплення. І Лариса Івшина навіть пожартувала, що в майбутньому
слід би заснувати ще один спеціальний приз від телеканалу — поцілунок Ольги
Герасим’юк.
Адже попереду в «Дня» — нові фотоконкурси та спілкування
з вами, шановні читачі.
Зі святом нас привітали читачі: політики, рекламодавці
і, що особливо приємно, колеги!
Дякуємо всім!
Ваш «День»
Журналісти «Дня» змішалися з яскравим натовпом гостей
фотовиставки і взяли декілька бліц-інтерв’ю:
Євген МАРЧУК, секретар Ради національної безпеки та оборони
України:
— Газета «День», незважаючи на занижену кон’юнктуру часу,
не стала жовтою, не стала елементом тиражування компромату. Традиції відзначати
свої річниці через виставки, не тільки оригінальні, але й дуже вражаючі.
Якоюсь мірою, це нова мова спілкування з читачами. Фотовиставка — це можливість
показати своє бачення життя. До того ж це можливість не тільки подивитися,
але й серйозно задуматися над багатьма речами, адже це не просто фотографії,
це — наш час. Хотілося б звернути увагу на гарний смак під час відбору
фотографій та відмінну композицію виставки.
Марк ТАПЛІН, радник з питань преси освiти та культури
посольства США:
— Ми маємо дуже високі оцінки газети «День». Це одне з
найяскравіших видань в Україні. Матеріали, висвітлені в газет, завжди вирізняються
професіоналізмом. Одним словом ми любим газету «День» та вважаємо що ви
маєте дуже міцні традиції.
Олег БІЙМА, кінорежисер:
— Свого часу газета «День» стала для мене відкриттям. Тут
цікавляться перш за все людиною, її роботою, творчістю, думками. Кажучи
про виставку, я хотів би зауважити, що тут є дуже багато цікавих фоторобіт,
у яких присутня спонтанність. І це добре, бо автори намагалися показати
якусь мить і побачити якісь події під своїм кутом зору. Загальне ж враження
— дуже піднесене, насичене та емоційне.
Олександр СВИСТУНОВ, переможець конкурсу, с. Скибинці,
Тростянецький район Вінницької області: — Газета «День» для мене —
це відкриття. Коли вона потрапляла мені до рук, я її читав дуже уважно.
Коли я надсилав свої роботи на фотоконкурс, чесно кажучи, не дуже розраховував
на приз та перемогу, і не тому, що думав, що журі буде необ’єктивним. Усе-таки
багато майстрів зі столиці, які працюють, розвиваються, спілкуючись між
собою. Тому думав, що надсилаю фотографії просто «для участі». Проте хотілося
спробувати свої сили. Звичайно ж, для мене було абсолютним шоком (в гарному
значенні), що я став переможцем. І особливо я б хотів подякувати організаторам
конкурсу за те, що він був оголошений як серед професіоналів, так і серед
аматорів. Це стимулює роботу і дає можливість кожному спробувати себе на
такому серйозному рівні.
Генеральний продюсер телеканалу «1+1» Олександр РОДНЯНСЬКИЙ
: «Треба не тільки існувати на ринку ЗМІ, але й нести відповідальність
перед суспільством».
— Що, на ваш погляд, об’єднує газету «День» і «1+1»?
— Газета «День» відмічає своє чотириріччя фотовиставкою,
«1+1» відсвяткував своє п’ятиріччя концертом українських зірок світової
опери... Газета «День» і «1+1» не тільки відчувають одне до одного суто
людські симпатії, але й намагаються підтримувати рівень української культури.
Тобто не тільки існувати на ринку засобів масової інформації, але й нести
відповідальність перед суспільством.
А інтелігентний тон витримати дуже непросто. Адже культура
часом існує всупереч комфорту, певним людським інстинктам. Але, з іншого
боку, вона необхідна для того, щоб інтелектуальний і духовний потенціал
суспільства розвивався.
Ольга ГЕРАСИМ’ЮК, автор і ведуча телепрограми «Версії»
: «Часто фотографія може краще передати настрій, аніж слово».
— Я з великою увагою ставлюся до критики, яка звучить на
сторінках «Дня», і до критики моєї роботи зокрема. Така критика є необхідною,
як щирий погляд з боку. Саме така, як у вас, аргументована і об’єктивна.
У багатьох інших виданнях цього не спостерігається. Там простежується заангажованість
або смаківщина. Подібне ставлення ніяк не сприяє розвитку як телебачення,
так і преси.
— Як ви як людина екрана ставитеся до фотографії?
— Я дуже давно люблю й ціную фотографію. І з величезною
повагою ставлюся до цього мистецтва. Я навіть не знаю, чи можна, наприклад,
назвати журналістику мистецтвом? А от фотографи для мене — особливий народ.
У пресі фотографів трiшки недооцінюють, вважаючи, що вони тільки доповнюють
сказане. У газеті «День» подібного ставлення немає. Тут фотографія на рівних
правах із текстом. А часто фотографія може передати настрій краще, ніж
слово. Це прямо залежить від таланту фотографа. І в «Дні» дуже талановиті
як власні фотографи, так і ті фотоаматори, з якими «День» активно співпрацює.
Що й видно на виставці.
— Ваші побажання газеті «День»?
— Витримати всі труднощі, не зрадивши себе.
Лілія ГРИГОРОВИЧ, народний депутат України : «Серця
України і газети «День» б’ються в такт».
— Для мене відвідування цієї виставки — знаменна подія.
Я дуже поважаю ваше видання. І ставлюся до всіх заходів, пов’язаних із
ним, відповідально. Як, наприклад, до міжнародних самітів.
— Якщо вийти з вашої метафори «і газету «День» вважати
країною» — як би ви її охарактеризували?
— Це країна — високого рівня демократії (де немає особливого
поліцейського нагляду) та високої культури. Це країна, де все робиться
системно, де уряд і народ взаємно доповнюють один одного.
— А нас не поглине «безсистемність» матері-України?
— Не думаю. Ви — як високоорганізована система — здатні
до самоконтролю... Ну і, хочу відзначити, що ви тримаєте руку на пульсі
рідної держави. Тому, я вважаю, серця газети «День» і України б’ються в
такт.
В’ячеслав ПІХОВШЕК, автор і ведучий телепрограми «Епіцентр»
(«1+1» ) : «На відміну від газет, які публікують думки, газета «День»
друкує факти».
— Мені як відданому читачеві газети «День» подобається
в ній рівновіддаленість від крайнощів і аналітичний погляд на речі, при
якому ніхто нікому не наклеює ярликів. Це одна з двох (усього лише!) газет,
які я читаю. І повірте, оскільки моя основна робота — отримувати і застосовувати
інформацію, — це важливо.
Я навіть можу назвати конкретних авторів, які привабливі
для мене. Це, звичайно, Наташа Лігачова, потім Віталій Княжанський, Віктор
Зам’ятін, Віталій Портников, Андрій Миселюк та Світлана Соколова (донедавна),
Анатолій Лемиш. Ну і Лариса Івшина, коли друкується. Що робить вона, на
жаль, надто рідко.
— Редактори взагалі рідко публікуються.
— Проте хотілося б, щоб вона писала частіше... Ці люди
мають на сьогоднішній день великий авторитет у журналістських колах. І
всі вони, на відміну від їхніх колег в інших виданнях, коли про щось пишуть,
показують факти, на які спираються. На відміну від газет, які публікують
тільки думки, газета «День» спирається на факти. І на їхній аналіз. Тому
найголовнішою якістю вашої газети я вважаю достовірність.
Ще для мене цікавий діалог газети з читачами. Я не скажу,
що я шанувальник подібного роду діалогів, але так, як це зроблено в «Дні»,
мені подобається. Оскільки бувають 100-процентні влучання. Що стосується
фотознімків, то я бачу: їх автори настільки закохані самі в людей, яких
вони знімають, що їх спокійно можна назвати романтиками. А романтика зараз
у великому дефіциті.
— Ваші побажання газеті «День».
— Утримати свій рівень. І побільше давати позитиву! Настільки,
наскільки це можливо в нашому житті.
