ІСТОРИЧНИЙ АСПЕКТ
Запорізький дуб протягом століть був місцем паломництва
мільйонів людей. Точний його вік сьогодні ніхто не знає. Семисотрічним
його називають, як мінімум, останні сто років. Учені передбачають, що істинний
його вік перевищує дев’ять століть. Найдавніші, найбільш достовірні відомості
про культове поклоніння священному дубу містяться в роботі літописця десятого
століття нашої ери Костянтина Багрянородного. Сучасні археологічні дослідження
підтверджують факти, викладені в древньому рукописі. Території Порогів,
Нижнього Дніпра, Приазов’я-Лукомор’я були колискою формування величезної
кількості етносів і культур, центром створення індоєвропейської спільності.
Арамійці, іранці, тюрки, протоболгари, серби, хорвати, угорці, хазари,
половці — ось далеко не повний перелік народів, які селилися навколо диво-дерева.
Один з основних фахівців в семантиці індоєвропейських міфів і символів
Володимир Сокир зв’язує із Запорізьким дубом загальноіндоєвропейську думку
про «Світове Древо» і «Світове Горе» (дуб, на його думку, виростає саме
на краю Українського кристалічного щита, для якого характерні масові живописні
виходи гранітів). Згідно з древніми писаннями, Світове Древо є центром
світу, або Світовою Віссю. Існує безліч легенд, що свідчать про те, що
боги слали з небес благословення на перемогу, дарували місцевим землям
велику кількість вологи, щедрі урожаї. Дуб зціляв хворих, обдаровував миром
і благополуччям сім’ї в роки Великої Вітчизняної війни. Адольф Гітлер наказав
розпиляти і вивезти Дуб у Німеччину, як символ перемоги арійського духа
над слов’янським. Але дуб устояв.
ЯКІ ПРИЧИНИ ЗАГИБЕЛІ ЗАПОРІЗЬКОГО ДУБА?
З’ясуванням причин усихання Запорізького дуба серйозно
ніхто не займався. Спроби вчених заручитися фінансовою підтримкою влади,
директорського корпусу в проведенні комплексного наукового дослідження,
встановлення точного діагнозу і заходів, які могли б врятувати дерево,
виявилися марними. До вмирання святині поставилися спокійно. Ентузіастів
— краєзнавців, які днями і ночами оббивали пороги міськвиконкому і облдержадміністрації,
чиновники сприймали не інакше як диваків, настирливих мух. «Вмирає, що
ж — ніщо не вічно на землі, — говорили їм. — Навіщо витрачати бюджетні
гроші на безглузду метушню з умираючим деревом?!»
На сьогоднішній день існує декілька версій його всихання.
Перша — вік. Однак вчені сумніваються в її істинності. Якщо вірити свідченням
все того ж Костянтина Багрянородного, на острові Святого Григорія (Хортиці)
благополучно виростали і більш древні дуби. Вік одного з них становить
1200 років. Друга версія — стали частішими, з появою Дніпровської гідроелектростанції,
підйоми грунтових вод. Проте і ця версія вченим не до душі. З одного боку,
дуб — дерево, яке, дійсно, не любить великої кількості вологи. Однак якби
цей чинник був основною причиною, Запорізький дуб усох би в перші ж роки
після початку функціонування Дніпровської дамби. У третю і четверту версії
фахівці вірять більш охоче. На їхню думку, смерть дуба — прямий наслідок
відмови влади в проведенні комплексного наукового дослідження. Ентузіасти
вирішили діяти власними силами. Встановили дренажні системи і почали відкачувати
від коріння зайву вологу. Не врахували одного. Дуб, на думку вчених, цілком
пристосувався до робочого циклу Дніпрогесу. Однак нові капризи людини виявилися
для нього фатальними. Крім того, «народні цілителі» заливали до стовбура
дуба бетон, за рецептами древніх, закопували до його основи коров’ячі туші.
І нарешті, вчені не виключають можливості попадання в грунтові
води нафтопродуктів. Однак на істинність ця версія перевірки не проходила.
МІСТИЧНА ВИГАДКА ЧИ НЕМИНУЧИЙ ЗАКОН КАРМИ?
До 1995 року про Запорізький дуб, здавалося, всі забули.
До нього перестали їздити наречені, закрився любимий раніше городянами
ресторан, замулилася протікаюча неподалік річечка Верхня Хортиця, з моста
якої відкривалася живописна панорама на символ української волелюбності,
наркомани розбили лавки, розгромили сквер. Одним словом — смерть. Але раптом
сталося те, що люди назвали дивом. Навесні 1996 року одна гілка Запорізького
дуба викинула листя. Про дерево знову заговорили, однак вже мовою містики.
Православні розцінюють диво, як свідчення присутності на землі милості
живого Христа, невинно розіп’ятого за чужі гріхи. Народні провісники, екстрасенси
і езотерики бачили в живій гілці на мертвому тілі символ останнього зв’язку
України з Космосом, шанс для її громадян заслужити всесвітнє прощення.
Зокрема Анатолій Кашпіровський передбачив, що усихання гілки обернеться
для України непередбачуваними наслідками.
ДАНИНА МИНУЛОМУ НА ВЗАЄМОВИГІДНИХ УМОВАХ З ТЕПЕРІШНІМ
ЧАСОМ
Заручившись підтримкою місцевої влади, історик-краєзнавець,
член міжнародної федерації журналістів Микола Михайлович Горошко і директор
ТОВ «Сервіс компані ЛТД» Сергій Солод згуртували навколо ідеї відродження
Запорізького дуба, як безцінного пам’ятника національної духовності і культури,
ініціативну групу вчених. Реєструється фонд «Запорізькі святині», оголошується
початок реалізації грандіозного проекту по створенню фольклорно-історико-етнографічного
ландшафтного ансамблю «700-річний Запорізький дуб». Перший етап передбачає
відновні роботи на прилеглій до дуба території, музеєфікацію дерева. Ідея
знайшла гарячу підтримку рядових запорожців. В лічені дні на рахунок Фонду
надійшло більше ніж 100 тис. грн. Допомогу пообіцяли школи, жителі навколишніх
районів. Коротше кажучи, робота закипіла. Тротуари засіяли новою плиткою,
річка Верхня Хортиця очищена від побутового сміття, відремонтований міст
і так далі. До музеєфікації ж самого дуба вчені приступати не поспішають.
Зі слів Миколи Горошка, чергові експерименти призведуть вже до непоправної
біди. Спочатку Фонд вирішив профінансувати роботи київських фахівців. Вони
повинні провести ретельне дослідження стовбура і гілок дерева (90% поверхні
Запорізького дуба трухла), вивчити специфіку мікроорганізмів, що руйнують
дерево, і на основі наукових висновків скласти рецепт антисептика і консерванта.
На другому етапі за справу візьметься московська фірма «Дендрадоктор».
Її фахівці мають величезний досвід роботи щодо збереження історично значущих
дубів. Вони повинні дати відповідь, яким чином музеєфікувати мертву частину
дуба і при цьому не пошкодити живу гілку. «Даний етап — дуже відповідальний
і ризикований, — ділиться з «Днем» Микола Горошко. — Випадок з нашим дубом
унікальний. Раніше подібне завдання не вирішував ніхто. На гілці — кора.
На скільки можна до неї наблизитися при очищенні змертвілих дільниць, в
якому місці при консервації стовбура, не можна використати хімічниу суміш.
Поки ми не отримаємо переконливих відповідей, роботи не почнуться», — завірив
він.
Після закінчення музеєфікації дуба місто приступить до
будівництва історико-етнографічного ансамблю. Фонд «Запорізькі святині»
оголосив конкурс на кращий проект. Ансамбль повинен гармонійно об’єднувати
культурно-освітні, історичні комплекси з торговими об’єктами, кафе і рестораном.
Приблизна вартість проекту — 1 млн. грн. Сума чимала, однак Микола Горошко
переконаний — вкладення окупляться сторицею як для мешканців і гостей Запоріжжя,
так і для бюджету.
НЕ ЗАЦИКЛЮВАТИСЯ НА КОЗАЦТВІ
На даному етапі до фонду «Запорізькі святині» надійшло
чотири концепції створення ансамблю. На думку авторів, ідея створення монумента
«Запорізький дуб» не повинна зациклюватися на увічненні лише козацької
культури. «По-перше, — ділиться з «Днем» один з авторів проекту, — на острові
Хортиця вже існують об’єкти, пов’язані з історією Запорізького козацтва.
Музей національного заповідника «Хортиця» має в своєму розпорядженні обширну
і експозицію, що весь час поповнюється. Культурний центр під тією ж назвою
створює цікавий проект, складовою частиною якого є кінний театр, що вже
прославив себе, і музей судоплавства, що створюється, де будуть представлені
і козацькі судна . На мою думку, може виникнути небажане дублювання. До
того ж, воно не буде відображати історичні реалії, що неодмінно викличе
іронію по відношенню до штучно створеної святині», — підкреслив він.
Запорізький дуб повинен бути обрамований тріумфальною аркою
— символом Космічної Вертикалі, Світового Древа, Світової Осі. Горизонтальним
символом світобудови (часової спіралі) послужить бронзова доріжка, що буде
оточувати дуб. На ній увічнять пам’ять усіх епох і народів, пов’язаних
з історією острова Хортиця. Праворуч від дуба — дерев’яний ідол Перуна,
зліва — Святого Григорія. До речі, автор проекту радить відкривати монумент,
а надалі і провести основні заходи на день Іллі. Цим святом православна
Церква свідомо перекривала язичницькі святкування на честь Перуна (або
архаїчного Рода). Проектом також передбачені будівництво галереї Гетьманів
України, православної церкви (незрозуміло, правда, як уживуться на одній
території ідеї християнства і язичництва, однак фонд вже заручився благословенням
як Запорізького і Мелітопольського єпіскопа УПЦ Московського патріархату
Василя, так і Київського патріархату — Григорія). Також у планах — розширення
русла Верхньої Хортиці, створення штучної заводі. З одного боку на її водах
будуть проводитися театралізовані вистави бойового мистецтва наших предків,
з іншого — заводь послужить відстійником для подачі чистої води до коріння
Запорізького дуба.
На території також буде експозиція, пов’язана з історією
дубів острову Хортиця. Координує роботу по створенню єдиного проекту комплексу
київський художник-монументаліст Анатолій Гайдамака. Конкурс проектів продовжиться
до листопада 2000 року.
