Як свідчать результати досліджень регіонального відділення Українсько-канадського фонду відродження Дніпра, всі без винятку мають потребу в переході на екологічно чисті методи роботи. Однак далеко не всі можуть собі це дозволити. Коштів — мізер. Аналогічна ситуація і в інших великих промислових центрах України — Донецьку, Дніпропетровську, Луганську тощо. Враховуючи небезпеку екологічної катастрофи Дніпровського басейну, аудитори Українсько-канадського фонду як панацею запропонували ідею популяризації лізингових операцій у сфері екології. Цій темі було присвячено всеукраїнський семінар, який днями відбувся в Запоріжжі.
На думку одного з учасників семінару, головного юриста СП «Українська фінансова лізингова компанія» Ганни Тимофєєвої, закон «Про лізинг» аж ніяк не поліпшив ситуацію на ринку подібних послуг. Передусім, закон не стимулює притоку як вітчизняного, так і західного капіталу. Банки бояться інфляції, політичних або економічних «сюрпризів». Більше за те, згідно із законом, сторони договору позбавлені можливості самостійно визначати вартість майна, що передається, після сплати якої майно переходить у власність лізингоотримувача. Плюс до всього — закон містить суперечливі критерії щодо майна, фактично встановлює заборону на придбання об’єкта лізингу за рахунок кредитних коштів. Дуже високими є відсоткові ставки на кредити від Національного банку. До того ж немає інвестиційних пільг для банків-лізингодавців.
І, мабуть, найголовніша перешкода — недосконалість податкового законодавства. Протиріч безліч. Ганна Тимофєєва навела найяскравіший приклад. Сьогодні лізингова операція оподатковується на додану вартість тричі: під час придбання обладнання або іншого об’єкта лізингу в продавця, під час його передачі і, нарешті, під час переходу права власності до лізингоотримувача. Підсумок — економічна недоцільність договорів.
На думку більшості учасників конференції, сподіватися на прийняття нового, причому досконалого закону «Про лізинг» найближчим часом вельми наївно. А без державної підтримки, враховуючи скрутне економічне становище більшості підприємств, особливо малого і середнього бізнесу, їхнім керівникам не вигідно вступати у лізингові відносини. Дуже великий ризик дострокового повернення обладнання, яке часто не встигає окупити вкладених коштів. Для таких підприємств економічно доцільніше платити штрафи і продовжувати забруднювати навколишнє середовище.