Та, схоже, гості не витримали короткої сутички. Як повідомила
прес-секретар прем’єр- міністра України Наталя Зарудна, російські експерти
від’їжджають до Москви для проведення додаткових консультацій з урядом
Росії. Після цього переговори буде продовжено. Коли? Поки не відомо.
Того ж дня, перебуваючи у Чернігівській області, прем’єр-міністр
України Віктор Ющенко заявив, що як варіант погашення боргу країни за російський
природний газ розглядається можливість передачі Росії в концесію частини
газотранспортної системи України «під українською власністю та управлінням».
Окрім того, прем’єр підтвердив, що український уряд запропонував Росії
у рахунок погашення боргів Києва за спожитий газ передати їй частину своїх
«активів», зокрема стратегічні бомбардувальники Ту-95МС і Ту-160.
При цьому В.Ющенко у властивій йому манері уточнив, що
«це — одна з чергових версій, які розглядаються. Ми, безумовно, вітатимемо
будь-яку активність у цьому плані, але це ще не говорить про те, що питання
вирішено», повідомляє Інтерфакс-Україна.
Прем’єр висловив думку, що на переговорах «є хороша база,
яка свідчить про те, що Україна жодним чином не ігноруватиме інтереси російської
сторони, починаючи від теми транзиту». «Я переконаний, що ми закінчимо
оптимістично цю частину переговорів, ми знайдемо компроміс», — заявив В.Ющенко,
додавши, що про результати цих переговорів, зокрема щодо ціни російського
газу в майбутньому, «ще рано говорити».
З цим не можна не погодитися, оскільки за деякими даними,
у складі російської групи навіть не було представників ВАТ «Газпром». Проте
напередодні глава представництва «Газпрому» в Україні Микола Ішутін сказав
«Дню»: «Російська позиція полягає у тому, що вона згодна отримувати борги
чим завгодно». Однак, за словами М.Ішутіна, жодних конкретних пропозицій
української сторони «Газпром» поки не чув. Більше того, уточнив Ішутін,
«Газпром» навіть відмовився брати участь, тому що це — марні розмови. На
його думку, Україна, яка прагне вирiвнятися із країнами Європи, увійти
до Паризького клубу, повинна «все побудувати, як говорить Віктор Андрійович,
за схемами нормальних взаємовіднос ин — із усіма укласти договори, розробити
й погодити графіки погашення заборгованості, а під них отримати кредити
і працювати... Тут ще пропозиції України, мабуть, попереду...» Щодо передачі
в концесію української газотранспортної системи, то М.Ішутін зазначив,
що це дуже правильні принципи, хоча «Газпрому» вони «нічого не дають».
Тим часом експерти «Дня» вказують, що, очевидно, не оформлені
й остаточно не узгоджені з верховним керівництвом країни «концесійні» пропозиції
української сторони свідчать про те, що уряд не спроможний налагодити у
країні розрахунки за енергоносії і не бачить інших джерел погашення газових
боргів, окрім продажу газотранспортної системи. Її досить справедливо порівнюють
із трохи зношеною останньою сорочкою. І все ж цей надто неприємний і навіть,
за словами секретаря РНБО Євгена Марчука, «образливий» варіант не можна
відкидати без серйозного обговорення. Пам’ятаєте Ваньку, котрий віддав
свій єдиний «піджак із кишенями», зате як потім розбагатів...
КОМЕНТАР
Олександр РЯБЧЕНКО, голова Спеціальної контрольної комісії
ВР з питань приватизації:
— Питання спiльної експлуатації транзитних газопроводів
якесь «гниле». На мою думку, тут щось приховують. Сьогодні незрозуміло,
в чому полягає позиція нашого уряду. Що він збирається зробити з газотранспортною
системою: передати її у концесію чи створити на трьох (із участю «Шелл»)
спільне підприємство? У нас немає повної і відкритої інформації щодо цього.
Взагалі, все, що стосується газових боргів, не зовсім зрозуміло. $1,5 млрд.
— чиї це борги? Які структури не сплатили? Уряд заявляє, що збирається
купувати газ у Туркменістані по $42, тоді як та ж Росія купує його по $36.
Як це пояснити?
