Уряд України має намір уже з 1 серпня ввести зовнішнє управління в обласних енергопостачальних компаніях (обленерго), котрі мають рівень розрахунків з «Енергоринком» нижчий середньоукраїнського. З цією метою затверджено Порядок застосування санкцій за порушення законодавства про електроенергетику. Прес-служба Кабміну повідомила «Дню», що насамперед впроваджувані заходи мають поліпшити стан розрахунків за використану електроенергію, а їхній механізм спрямовано на надійне забезпечення споживачів.
Тим часом зовнішнє управління — це, швидше за все, лише захід, спрямований проти семи приватизованих обленерго, де держава значною мірою втратила кермо влади і не може простим наказом усувати керівників, які, на думку вищестоящих чиновників, працюють не так ефективно, як їм би хотілося. Як заявила в суботу віце-прем’єр Юлія Тимошенко, після прийняття парламентом закону «Про поправки і доповнення до закону «Про електроенергетику» уряд має законну підставу усунути від управління керівництво обленерго і призначити замість нього державну тимчасову адміністрацію (Інтерфакс- Україна).
Однак, як і в колишньому Союзі, в Україні немає нічого постійнішого, ніж тимчасове. І хоча Ю.Тимошенко стверджує, що термін дії зовнішнього управління в окремих обленерго поки що вводитиметься на три місяці, очевидно, може з великою імовірнiстю йтися про втрату акціонерами цих підприємств своїх прав. Причому незалежно від того, якими будуть розрахунки обленерго з енергоринком. Перелік підстав, які дозволяють усувати керівництво обленерго, досить широкий. Це й результати перевірок Національної комісії з регулювання електроенергетики, і матеріали податкових, правоохоронних та інших органів з дотримання законодавчих та інших нормативних актів в електроенергетиці й інші достовірні матеріали про діяльність енергопостачальних підприємств (статистична звітність, баланси тощо).
За словами джерела «Дня» в Кабміні, можливість вільного тлумачення («інші», «тощо») цих умов дозволяє застосовувати санкції практично без обмежень, тоді як обленерго потрапляють у справжній глухий кут. Сьогодні вони, з одного боку, зобов’язані платити енергоринку за електроенергію тільки живими грошима, а з іншого, постанови того ж уряду зобов’язують їх брати участь в офіційно дозволених заліках. Якщо взяв участь у заліку і зменшив таким чином «живу» оплату — чекай санкцій. Не виконав постанов про заліки, прагнучи розплатитися з енергоринком — те ж саме. Окрім того, нині діють дві постанови Верховної Ради, котрі забороняють відключати від електропостачання населення (до виплати боргів із зарплат та пенсій), а також заклади народної освіти та охорони здоров’я (останнє прийнято з ініціативи народного депутата Сафронова, партія «Батьківщина»). Ці постанови контролюються прокуратурою. Не виконаєш: знову можливі санкції. Словом, вважає джерело, поява «тимчасових» зовнішніх керівників у приватизованих обленерго сьогодні питання практично вирішене.
Як сказали «Дню» в «Сумиобленерго», де в суботу побувала Ю.Тимошенко, там уже є план-графік роботи щодо зміни ліцензіата з постачання електроенергії споживачам за регульованим тарифом. Цікаво, що термін роботи тимчасового керівника, головним завданням якого є передача функцій обленерго іншій структурі, згiдно з планом не три, як говорила віце-прем’єр, а 12 місяців.
Таким чином можна стверджувати, що процес реприватизації обленерго запущено нишком. І це робиться на фоні гучних заяв про масштабну приватизацію в енергетиці: на продаж виставляються ще сім обласних енергопостачальних компаній. Невже уряд сподівається, що в цих умовах на них знайдуться солідні інвестори?
Втім, уряд одночасно з жорсткими каральними заходами проти неугодних йому приватних обленерго, заявив про намір фінансово підтримати державні генеруючі компанії. Прес-центр Кабміну повідомив «Дню» також про постанову від 19 липня, котра приписує цим організаціям залучати для купівлі палива кредити комерційних банків на термін до трьох років і під відсотки, які не перевищують ставки рефінансування Нацбанку.
Заступник голови Київського інвестиційного банку Ірина Яценко сказала «Дню», що в українській банківській системі немає таких довгострокових кредитних ресурсів, та й відсоткова ставка визначається ринком і зараз набагато вища, ніж ставка рефінансування. Тож можливість таких кредитів, на думку І.Яценко, під запитанням.
Тож, може, генеруючим компаніям потрібно стрімголов (осінь уже на носі) бігти за вигідними кредитами до «Ощадбанку», призначеного рішенням уряду уповноваженим банком з обслуговування розподільчих рахунків учасників оптового ринку? Мабуть, поспішати не варто. Як повідомив «Дню» уповноважений на це керівництвом керівник прес-служби банку Юрій Килимник, у цей час в «Ощадному» формується спеціальний робочий орган, на який буде покладено розгляд питань надання таких кредитів. Коли його затвердять, у «Дня», за словами Ю.Килимника, з’явиться можливість поговорити з його керівником... Мабуть, до кредитів на таких невигідних для банку умовах справа дійде ще не скоро.
Щоправда, з цим твердженням навряд чи погодиться Юлія Тимошенко, котра стверджує, що під егідою Ощадбанку сформовано консорціум банків, покликаний забезпечити енергогенеруючим компаніям низькі відсотки кредитів на закупівлю дешевого імпортного вугілля. А хто і за які гроші купуватиме дороге українське вугілля, поки що не зрозуміло.
