Автору цих рядків днями бачив доволі пікантну ілюстрацію до цього добре нам знайомого в останні роки заклику. На прохання робітників колись відомого всьому Союзу Херсонського комбайнового заводу ім. М.Петровського я відвідав магазин «Три платани», що біля центральної заводської прохідної. У цьому магазині отоварюють заводчан за так званими лімітованими книжками. На жаль, давно минули ті часи, коли з головного конвеєра цілодобово з’їжджали зернозбиральні красені «Славутич». Ні, вони і тепер стоять на території промислового гіганта Херсонщини — 139 готових до продажу степових кораблів. Та от на них... немає покупців.
Як немає покупців у заводському магазині на чоловічі ремені до брюк вартістю... 89 гривень за штуку! Уявіть — ціна, потрійна проти ринкової. Про «живі» гроші «петровці» неабияк забули. Зарплату їм давно вже видають частинами і так нерегулярно, що на запитання: «За який місяць?» до пуття й не відповіси. А за лімітованими книжками робітники і службовці мають незавидну можливість отоваритися в «Трьох платанах». Але ціни там ой і «кусючі»! Позітхав чолов’яга над поясом, коли я був у магазині, позітхав, та й повернув продавщиці. За такої ціни пояса не затягнеш.
Така цікава паралель: роботяги зітхають над «непідіймальними» поясами, селяни зітхають біля «Славутича». Та не купують. Поганий товар? Аж ніяк! Просто 83000 «зручних одиниць» — ціна, настільки ж «космічна» для аграріїв, як 89 грн. «на підтримку штанів» для рядового комбайнобудівника. «Цього року, — аналізує ситуацію генеральний директор ВАТ «Херсонські комбайни» Володимир Буряченко, — міністерство агрополітики оцінило «запити» посівної більше ніж в один мільярд гривень. За запевненнями уряду, село від комерційних банків отримало щось близько 400 млн. грн. Але тiльки на 2–3 місяці. Та під 75% річних! Де ж це є такі господарства, які зможуть за цей час відсіятися, зібрати урожай, продати його і повернути кредит?»
Херсонський «Славутич» популярний, надійний, зручний. Та й рівно в 2 рази дешевший, ніж американський «Джон Дір». Понад півтори тисяч заявок на «Славутич» надійшло за два роки через лізинговий фонд. На цьому тлі рішення уряду про припинення дії лізингового фінансування стало для херсонських комбайнобудівників «зашморгом на шию». І чи тільки для них? Чи не буде українська паляниця нового врожаю за ціною такою, що й затягувати пояси нам буде вже нікуди?
