Коли надія перевищує страх, то вона породжує відвагу.
Георгій Кониський, український письменник, проповідник, церковний і культурний діяч

Скільки нам коштуватиме врегулювання газових боргів Росії?

19 липня, 2000 - 00:00

Сьогодні прем’єр-міністр України Віктор Ющенко на переговорах у Москві з главою уряду Росії Михайлом Касьяновим подасть пропозиції з урегулювання українського газового боргу та експлуатації української газотранспортної системи.

Напередодні, розповідаючи журналістам про пропозиції української сторони, В.Ющенко спромігся сказати багато і водночас, можна сказати, нічого: пропозиції «враховують державні позиції двох сторін, починаючи з відносин корпоративних газових структур України і Росії з бюджетами, урегулювання боргових платежів, забезпечення чіткої системи безпеки транзиту по Україні та вирішення ряду питань, що стосуються мотивів присутності Росії в проектах, пов’язаних із транзитом російського газу по Україні». Однак, розвиваючи останню думку, прем’єр ледь-ледь підняв завісу дипломатичної відвертості, підтвердивши, що розглядається можливість впровадження проекту використання газотранспортної системи Росією спільно з іншими (західними) країнами.

Отут, як кажуть, щось зарито, і, очевидно, саме те головне, що має над усе непокоїти сьогодні наш уряд. В.Ющенко заявив, що намагатиметься переконати російську сторону відмовитися від будівництва нового газопроводу в Європу в обхід України. І зрозуміло, що натомiсть він може запропонувати лише безпосередню участь російської сторони у використанні та керівництві українською газотранспортною системою.

Однак віце-прем’єр Юлія Тимошенко, певно, не в усьому поділяє оптимізм шефа. Минулого тижня вона сказала, що Україна «справді схвильована» кроками Росії, спрямованими на те, щоб обійти Україну транзитними магістральними газопроводами і зменшити обсяги транзиту газу через Україну. «Україна сьогодні не може зупинити цей процес, і тому уряд відпрацьовує стратегію, як ми маємо себе поводити, коли Росія не транспортуватиме газ через територію України...»

Поза тим, загроза випорожнення української газової транзитної труби саме в останні дні стала дуже реальною. Польща, яка раніше запевняла Україну, що не допустить будівництва газопроводу своєю територією, після переговорів із Москвою істотно змінила свою позицію. Польський прем’єр-міністр Єжи Бузек минулої суботи натякнув, що Польща не виключає своєї участі в будівництві другої гілки газопроводу «Ямал — Європа» для транспортування російського газу в обхід території України (Інтерфакс-Україна). При цьому він додав, що в уряді Польщі вважають, що «це не загрожує енергетичним інтересам України», і навіть — видно, не без гумору — заявив, що Польща зацікавлена в залученні України до європейської системи транспортування газу (Україна вже сьогодні є найбільшим газовим транзитером Європи. — Авт. ).

Такий розклад викликає в наших візаві на переговорах у Москві цілковите задоволення. І, незважаючи на дипломатичний флер типу висловлювання В.Ющенка про те, що «Україна апріорі має бути платоспроможною країною», її сприймають не тільки як покірного боржника, а і як дрібного злодюжку, який прийшов покаятися. Однак український прем’єр де в чому вже заслужив повну довіру Москви. Зокрема, всупереч раніше підписаним угодам, він скасував із плати за свіже ядерне паливо товарний складник і платить, як кажуть, щедрою рукою тільки живі долари.

Голова представництва РАТ «Газпром» в Україні Микола Ішутін зазначив «Дню»: «На переговорах між урядами України і Росії, що розпочнуться 19 липня, розроблятимуть нову схему фінансування, і, як сказав російський прем’єр Михайло Касьянов, з 1 жовтня вона вже діятиме. Це будуть міждержавні відносини, в основу яких буде покладено підписання графіка погашення заборгованості (В.Ющенко хотів би вирішити проблему газового боргу — $1,5 млрд. — на тих самих принципах, що й з іншими кредиторами, зокрема кредиторами Паризького клубу, — Інтерфакс-Україна). До Віктора Ющенка наш прем’єр та віце-прем’єри ставляться дуже добре. Керівники Росії пообіцяли йому всіляку підтримку за суворого виконання взаємних домовленостей. Вирішили не красти газ, тож так і робіть. Вирішили скласти баланс ресурсів — складайте. Вже цього року досить багато експортного газу Росії йде білоруським коридором. З 1 липня 2001 року стане до ладу турецький напрям Чорним морем — цю дату записано в програмі будівництва. Так що буде зниження оплати транзиту газу через Україну (на 5 млрд. куб. метрів за рік. — Авт. ). Зате надалі в нас почнуть вводити нові північні потужності, і все залежатиме від стану партнерських відносин. Тому в Росії з надією дивляться на уряд Ющенка». Отже, борги Росії нам дозволять дещо врегулювати. Питання лише в одному: а чи не дуже дорогою ціною?

Віталій КНЯЖАНСЬКИЙ, «День»
Газета: 
Рубрика: