Значна частина громадян України відчуває себе бідними, покладаючи відповідальність за це на уряд. І це багато в чому має під собою підставу. Обіцяючи країні та її громадянам (не багато не мало) добробут, уряд зміг лише трохи зменшити заборгованість із зарплати (на 1,3%) бюджетникам, яка все ще становить 81,9 млн. гривень. Однак ця цифра дає далеко не повне уявлення про фінансове становище сімейних господарств нашої країни. Адже заборгованість державних підприємств своїм працівникам перевищує 1,6 млрд. гривень, а в усіх галузях економіки вона на 10 червня становила понад 6,35% млрд. гривень (дані Міністерства праці та соціальної політики).
Крім того, офіційні цифри часто відображають нараховану, але не виплачену зарплату і тому дуже прикрашають ситуацію. Насправді ж, сім’ї мають збитки ще й у зв’язку з постійним падінням реальної зарплати, яке зумовлене інфляцією та девальвацією гривні, фактично платною охороною здоров’я та освітою. Корупція з’їдає також значну частину прибутків сімей, які зробили ставку на малий і дрібний бізнес.
Цікаву позицію посідає в питанні «добробуту бідних» наше Міністерство праці та соціальної політики. Зокрема, міністр Іван Сахань вважає, що до повернення боргів із зарплати (не зрозуміло тільки, на всі 100% чи до якогось іншого рівня) не можна і неправильно підіймати мінімальну заробітну плату, бо це сприятиме лише збільшенню суми боргів. Міністр виступив також проти генеральних угод, що ведуть до підвищення тарифних ставок та окладів навіть за наявності заборгованості із зарплати. Однак Президент підписав закон про мінімальну зарплату на 2001 рік. І тепер ми можемо вибудувати дуже цікавий ряд цифр: найвища трудова пенсія — 75 грн., мінімальна заробітна плата — 118 грн., середня зарплата в країні в I кварталі — 194 грн., прожитковий мінімум — 270 грн. (менше за $50). Думається, що після прочитання цього ряду будь-які порівняння із цивілізованими країнами видаються недоречними. У країнах Євросоюзу питома вага зарплати у валовому внутрішньому продукті становить 61,3%, тоді як в Україні вона знизилася з 51,1% в 1990 р. до 45,2% в 1999 р.
На думку радника Президента Анатолія Гальчинського, реальна зарплата в Україні знизилася до рівня, який не забезпечує працівникові обсяги споживання матеріальних благ та послуг, достатні для відновлення його фізичної та інтелектуальної здатності до праці.
