Наприкінці цього тижня парламент має заслухати звіт уряду щодо виконання його програми «Реформи заради добробуту». І тому вчора прем’єр- міністр Віктор Ющенко, незважаючи на стукіт шахтарських пластмасових пляшок під Кабміном, вирішив провести генеральну репетицію цього звіту, перевіряючи на пресі дію своїх аргументів.
Прем’єр запевнив, що уряд, який нещодавно залишили два міністри, йде на звіт у бойовому стані. Адже Україна нині, за словами прем’єра, має винятковий випадок, коли виконавча влада, Президент і парламент «згармонізовані». Злагода гілок влади, сказав В. Ющенко, відкриває перед країною новий шанс. Він не радив пресі шукати якісь розбіжності між програмами Президента і урядовою, яку «так довго чекала нація».
І тут-таки виклав позитивні наслідки її реалізації: 5,4% приросту ВВП за кожний з місяців, 10,4% приросту індустріального продукту, восьмикратне зростання інвестицій, 37% соціальних виплат у бюджеті. Для будь-якого іншого уряду такі макроекономічні показники у звіті, розмірковував В. Ющенко, забезпечували б повний успіх, але сьогоднішні вимоги набагато більші. І тут, здавалося б, прем’єр мав перейти до викладення також і обіцяних на початку спілкування з журналістами (що мало проходити в режимі відвертого діалогу) мінусів. Але за відредагованими та просіяними макроекономічними показниками далі пішло таке, що швидше нагадувало байки (про 1/3 заощадженого під час весняної сівби пального при зростанні засіяних площ, про більшу кількість добрив і засобів захисту рослин, нарешті про врожай на рівні минулого року).
На жаль, у звіті для преси не знайшлося місця для аналізу причин інфляції, яка за півроку перекрила плановані річні показники. Проте, даючи нарешті на прохання «Дня» свою версію інфляційного стрибка, Ющенко наголосив на тому, що наша інфляція не має драматичних параметрів. Ті, хто не втратив пам’ятi, ще не забули, як прем’єр був ладен покласти життя на захист «маленьких українців», а він вже вітає «логічне завершення» лібералізації житлових та інших тарифів, які дали 28% приросту цін за останні 5-6 місяців. Більше того, ті ж «маленькі українці» ледве не стали, на думку В. Ющенка, призвідниками інфляції, коли витратили 1 млрд. одержаних від уряду і незафіксованих ніде потім гривень на придбання продовольства. Чом би ще трошки не потерпіти? А то викинули гроші на ринок (купуючи, мабуть, про запас макарони, які подорожчали ледве не удвоє, — Авт. ) саме тоді, як намітилося скорочення темпів сільськогосподарського виробництва. Оце, за В. Ющенком, і забезпечило сплеск цін. Але прем’єр ще раз підкреслив, що інфляція не знаходиться «в драматичних порядках» і цілком «вплинна».
Іншій больовій точці нашого «добробуту» — майбутній зимі також не знайшлося місця в доповіді прем’єра журналістам. Прогнозуючи її перебіг на прохання «Дня», В. Ющенко, природно, відзначив, що все залежить від того, як нині збираються гроші за використану електроенергію і навів радісні цифри: якщо почали від рівня проплат у 3,7%, то сьогодні вже досягли 37,6%. Запаси вугілля на електростанціях збільшено на 38% (від нуля? — Авт. ). Тим часом з відповідей прем’єра не було зрозуміло, яким чином можна буде компенсувати нестачу 10 млрд. куб. метрів газу (на стільки менше цього року Україна отримає за транзит від Росії), та чому за ядерне паливо треба платити тій же Росії лише в грошовій формі? Зате стало зрозуміло, що Росія цієї зими повністю контролюватиме українську газотранспортну магістраль (прем’єр визнав намагання створити для цього спільні підприємства).
ДО РЕЧІ
«Чесно можу сказати, що у нас погіршилися відносини з Міністерством фінансів з приводу забезпечення ним зобов’язань перед Нацбанком щодо цінних паперів. Вони перейшли ще з кінця 1999 року і становлять десь 1,8 млрд. грн.», — заявив у п’ятницю голова НБУ Володимир Стельмах. Він наголосив, що невиплата такої суми Мінфіном створила «додаткове навантаження» на фінансовий ринок, яке довелося ліквідовувати за рахунок розміщення депозитів НБУ та продажу ОВДП з його портфеля, повідомляє Інтерфакс-Україна. За словами голови НБУ, в переговорах з Мінфіном «ми стоїмо на тому, що для того, щоб працював наш фондовий ринок, щоб наші суб’єкти були зацікавлені в цінних паперах держави, прибутковість їхня повинна бути не меншою, ніж зафіксована при реструктуризації зовнішнього боргу прибутковість для іноземних власників державних цінних паперів». «Бо одні — патриції, інші — парії. Ми не можемо цього підтримувати», — додав він. «Якщо НБУ та Мінфін почнуть «битися», навряд чи хтось захоче працювати з облігаціями і борговими зобов’язаннями держави, — сказала кореспондентові «Дня» Юлії ШАЙДІ директор київської філії ЗУКБ Ірина Потапенко. — А це зумовить рух курсу: коли на ринку збільшиться грошова маса... Що стосується вимоги НБУ щодо рівності наших банків, які заморозили свої кошти в конверсійних облігаціях, та іноземних банків, котрі реструктурували борги, — це правильно. Чим наші банки гірші?»
