Коли надія перевищує страх, то вона породжує відвагу.
Георгій Кониський, український письменник, проповідник, церковний і культурний діяч

Барак іде ва-банк

11 липня, 2000 - 00:00

На недільному засіданні Кнессету Національна релігійна партія і партія колишніх радянських емігрантів «Ісраель ба-алія», очолювана міністром внутрішніх справ Натаном Щаранським, як і обіцяли, оголосили про вихід із правлячої коаліції прем’єр-міністра Ехуда Барака. До них приєдналася й ульраортодоксальна партія «Шас». Таким чином Барак, маючи лише 42 прихильники, залишився у меншості у парламенті, який складається із 120 депутатів. Більше того, міністр закордонних справ Давид Леві заявив, що не поїде на зутріч із палестинцями у Кемп-Девід, яка мала відбутися сьогодні під особистим патронатом американського президента Білла Клінтона.

Колишні союзники невдоволені тим, що Барак зайшов надто далеко у поступках лідеру палестинців Ясіру Арафату. «Нові опозиціонери» виступають проти передачі палестинцям 90% територій на Західному березі ріки Йордану. Ці землі розглядаються ними і як прабатьківщина єврейського народу, яка в жодному разі не може бути переданою кому б то не було, і ключовий для безпеки держави регіон.

У міністра Леві — свої аргументи відмови від зустрічі: непоступливість палестинців, які заявили про наміри 13 вересня оголосити державну незалежність Палестинської автономії безвідносно до підписання на той час всеохоплюючої ізраїлько-палестинської мирної угоди.

Навіть за таких обставин Барак не збирається поступатися. Він лише відклав поїздку до Кемп-Девіду, аби дочекатися результатів голосування про вотум недовіри. А в недільному телевізійному зверненні до народу, нагадавши про більше ніж 35-річний стаж служби в армії, Барак різко заявив, що ніхто із «цих відмовників не буде вчити мене як захищати Ізраїль та його майбутнє». Барак попросив своїх співвітчизників підтримати його, подолати всі політичні суперечки й молитися за мир і безпеку Ізраїлю. Опитування громадської думки, проведене інститутом Дахав на прохання газети «Єдіот Ахронот» засвідчило: 52 відсотки опитаних вважають, що Бараку треба їхати на тристоронній саміт у Кемп-Девіді. 53 відсотки опитаних проти 44 вважають, що ізраїлький прем’єр має мандат на поступки палестинцям.

Підштовхує лідерів Ізраїлю і Палестини здійснити прорив у Кемп-Девіді і американський президент.

Позиції сторон відомі. Палестинці вимагають повернення під свій контроль 100 відсотків території Західного берегу Йордану і Сектору Газа, суверенітету над Східним Єрусалимом, повернення 3,5 млн. палестинських біженців. Зі свого боку, Ізраїль готовий надати лише 90 відсотків території Західного берегу Йордану і прийняти лише 200 тисяч біженців, але не погоджується на надання палестинцям повного суверенітету над Східним Єрусалимом.

І Барак, і Арафат заявили, що досягнута у Кемп-Девіді мирна угода буде винесена на всенародні референдуми в Ізраїлі та Палестині. У референдумі плануєтсья участь і палестинців, які мешкають за межами автономії. За повідомленням агентству Франс-пресс джерел близьких до Барака, ця угода буде пакетною і охоплюватиме договір про поліпшення американо-ізраїльских відносин.

Микола СІРУК, «День»
Газета: 
Рубрика: