Російський президент Володимир Путін призначив керівником чеченської адміністрації муфтія республіки Ахмеда Кадирова — колишнього прихильника режиму Аслана Масхадова, який припинив відносини із президентом Ічкерії якраз напередодні початку другої війни й був оголошений офіційним Грозним «ворогом народу». Саме завдяки сприянню Кадирова та деяких пов’язаних із ним польових командирів російській армії вдалося без бою зайняти цілу низку чеченських міст і селищ — потім, щоправда, почалися розмови про те, що в тилу росіян залишилося чимало бойовиків, однак на момент зайняття нічого не заважало переможним реляціям. Не знаю, чи варто доводити, що зараз на Північному Кавказі відбудовано чергове потьомкінське селище перемоги над терористами й остаточного вирішення чеченської проблеми, однак сама постать керівника адміністрації — непоганий приклад ілюзорного ставлення Москви до ситуації в регіоні.
Спостерігачі говорили, що чеченцям потрібний новий імам Шаміль, який гідно закінчить цю війну. Так от, Кадиров — штучний Шаміль. Він не має легітимності Аслана Масхадова і навіть проросійського іміджу Доку Завгаєва. Він зробив кар’єру, підтримуючи чеченську незалежність і врятував її, підтримуючи російське керівництво. У Чечні усвідомлюють, що колишній муфтій — постать не так релігійна й не так політична, як... економічна — його правління призведе до посилення одних кланів і послаблення інших, а також до появи нових господарів чеченського енергоринку. Проте ці нові господарі з того ж матеріалу, що й старі... Масхадову буде неважко демонструвати чеченцям, щоб у особі нового керівника Чечні Москва благословляє саму Корупцію — звичайно, не в такому масштабі, як це могло бути в разі призначення керівником адміністрації колишнього мера Грозного й колишнього в’язня Лефортова Беслана Гантемирова, проте — все ж таки...
Чи не усвідомлюють усе це в Кремлі? Звичайно ж, усвідомлюють. Однак, вочевидь, просто не бачать виходу з глухого кута чеченської проблеми — ось і намагаються скоріш зробити вигляд, що проблема вирішується, ніж знайти в собі сили визнати хибність певних ухвал і дій та розпочати переговорний процес із тими, хто на відміну від «штучного Шаміля», дійсно здатний зупинити цю довгу й криваву війну...
