Запропоновані зміни віце- прем’єр мотивувала необхідністю
врегулювання відносин на оптовому ринку електричної енергії, дотриманням
енергетичної безпеки і забезпеченням сталої роботи об’єднаної енергетичної
системи України. Законопроектом закріплюються досі не визначені законодавством
поняття, зокрема «розподільчі рахунки оптового ринку електричної енергії»
— рахунки суб’єктів підприємницької діяльності, які здійснюють постачання
енергії, призначені виключно для накопичення коштів, отриманих за електричну
енергію; «алгоритм оптового ринку електричної енергії» — порядок розподілу
коштів із розподільчих рахунків уповноваженим банком; «уповноважений банк»
— банківська установа, визначена Кабміном та Нацбанком, яка обслуговує
розподільчі рахунки. Проектом законодавчо закріплюється процедура перерахування
коштів за електричну енергію, придбану на оптовому ринку електроенергії,
виключно на розподільчий рахунок оптового постачальника електричної енергії.
Тим часом Незалежна профспілка енергетиків вимагає розгляду
становища в енергетиці на засіданні Ради національної безпеки та оборони
України. На профспілковій конференції, що відбулась у Києві за участю представників
обленерго, було ухвалено звернення до Президента України Леоніда Кучми,
голови Верховної Ради Івана Плюща та прем’єр-міністра Віктора Ющенка з
вимогою «припинити руйнівний експеримент із переділу енергоринку» та відправити
у відставку куратора енергетичної галузі — віце- прем’єр міністра Юлію
Тимошенко, яка «тримає галузь у напруженні, натомість не запропонувавши
нічого конструктивного для виходу із кризи». Учасниками конференції було
піддано критиці останні рішення Кабінету Міністрів та Нацбанку України,
згідно з якими установам комерційних банків надається право розподілу коштів,
які надійшли від споживачів електроенергії, через розподільчі рахунки галузі.
Крім того, на думку учасників конференції, в разі ухвалення проекту Постанови
уряду «Про вдосконалення відносин між суб’єктами ринку електричної енергії»
підприємства енергетики буде усунуто від розподілу грошових потоків галузі,
а «коштами енергетиків управлятимуть чиновники і близькі до них комерційні
посередники».
Звичайно, прес-служба Ю. Тимошенко спростовує заяви НПЕУ,
називаючи їх спекулятивними та спрямованими на захист інтересів власників
приватизованих обленерго і твердячи, що, за висновками більшості фахівців,
саме діяльність приватизованих обленерго поставила енергетичну безпеку
України на межу катастрофи.
Цікаво, що заступник голови Фонду держмайна України Юрій
Гришан у четвер повідомив, що продаж пакетів акцій першої групи обленерго
розпочнеться в грудні. Чи знайдуться в цій ситуації інвестори? Німецька
консультативна група з економіки при уряді України в «Коментарі із приводу
дискусії із проблем електроенергетичного сектора», випущеному за участі
фахівців дослідних, навчальних і банківських установ Німеччини, робить
висновок про те, що проблеми української енергетики полягають у тому, що
в Україні не створено основних передумов ринкової економіки для функціонування
будь-якої моделі. Німецькі фахівці, зокрема, радять нашому урядові визначити
правила конкуренції на енергоринку, причому обов’язково до проведення приватизації.
Тим часом експерти «Дня» відзначають, що згаданий проект
змін до закону підписано В.Ющенком за відсутності в Кабміні опонентів —
Сергія Тигипка і Сергія Тулуба, які, схоже, з тактичних міркувань вирішили
припинити боротьбу (перший балотується до парламенту, другий хворіє). Однак
«відступ» антитимошенківських сил, здається, вже припинився. Сьогодні керівництво
Мінпаливенерго на чолі із С.Тулубом зустрічається в Києві з міністром енергетики
США п. Дж. Річардсоном, і це, безумовно, посилить позиції міністра в перманентній,
хоча й детально замовчуваній останнім часом дискусії з віце-прем’єром.
P.S. Президент Леонід Кучма заборонив прем’єр-міністру
Віктору Ющенку і в.о. голови НАК «Нафтогаз України» Ігореві Діденку несанкціонований
відбір російського газу і виділення газу неплатоспроможним споживачам.
Як повідомили УНІАН у прес-службі Президента, це рішення прийняте у зв’язку
з несанкціонованим відбором газу, який триває і досяг тільки у травні 1,2
млрд. куб. метрів.
КОМЕНТАР
Президент холдингової компанії «Пульсар» Олександр НАРБУТ:
— Реформування енергетики, безумовно, є вимогою часу. Але
чи реально реформувати будь-який ринок і, особливо, такий важливий для
України, як ринок енергетики, методом перманентного революційного втручання
в окремі його елементи? Відповідь очевидна. Отже, концентрація грошових
і матеріальних ресурсів в державному підприємстві з великою ймовірністю
може призвести до їх втрати чи неефективного використання. А адміністративний
контроль за рухом грошових ресурсів проблем не вирішить. Уряду слід би
краще зосередитися на створенні природного конкурентного середовища на
цьому ринку з чітким розмежуванням приналежності права власності на електроенергію.
Коли продаж відбувається через знеособлені відносини з підприємством «Енергоринок»,
то все впирається в питання: хто, кому і скільки заборгував? І незрозуміло,
чи поліпшуються розрахунки обленерго з енергоринком, чи погіршуються? Тобто
нинішня реформа швидше заводить нас в якийсь складний лабіринт, ніж виводить
з нього. І звідси виникає абсолютно резонне запитання: чи реально залучити
до приватизації обленерго інвесторів на вигідних для України умовах, якщо
наша модель істотно відрізнятиметься від тієї, яка прийнята в економічно
розвинених країнах? Досить пригадати «Енергетичну директиву» Євросоюзу,
яка чітко описує систему відносин в енергокомплексі і всі його зони, де
втручання держави необхідне і обов’язкове, а також сектори, де повинна
існувати ринкова конкуренція. І там вказується, що державне регулювання
має охоплювати ціни підприємств монополістів, тобто в наших умовах — тарифи
обленерго на транспортування електроенергії. А ціни на продаж електроенергії
повинні встановлюватися на конкурентному ринку.
Не вирішуючи сьогодні усі ці проблеми, уряд заганяє себе
в глухий кут. Небездоганною у всій цій дискусії навколо енергоринку залишається
і позиція прем’єр-міністра. Це той сектор економіки, в якому його позиція
має бути чітко висловлена. Якщо не розставити крапки над «і», то це автоматично
накладатиметься не тільки на проблеми підготовки до зими, але й на проблему
дієздатності уряду.
