Якби я був серйозною людиною — скажімо, оглядачем газети «Красная Звезда» — я б із особливим натхненням написав би про відвідини президентами Росії та України Чорноморського флоту та есмінця «Гетьман Сагайдачний», звернув увагу на те, що це перші відвідини президентом (хоча б і майбутнім) Російської Федерації Чорноморського флоту, порадувався б, як верховний головнокомандуючий збройними силами країни дбає про військових... Однак, як для людини не дуже серйозної, можу зробити простий висновок: Володимир Володимирович Путін продовжує захоплено грати у солдатики. Звісно, якби перед цим не було польоту на винищувачі, ночі на підводному човні, якби голова російського уряду не запізнювався на зустріч із Стенлі Фішером і на засідання кабінету у зв’язку із важливими справами на Північному флоті, якби полковник Путін перед виборами не звертався до співвітчизників із нагадуванням, що вони обирають не просто там президента, а верховного головнокомандуючого,— тоді б я, можливо, й не звернув уваги на те, яку вагому частину у першій подорожі Путіна в Україну зайняла подорож до Севастополя. А так можу без особливого навіть осуду констатувати: в мене взагалі складається враження, що він приїхав до нас саме для того, щоб з’явитися на черговому кораблі. Ну любить він це. І головний зміст президентської посади для нього — саме те, що він верховний головно...
«Где командующий? — Командует...»
Треба просто зрозуміти, що поки що молодий і енергійний новий президент Росії сприймає ввірену йому країну як гігантський Диснейленд, на всіх атракціонах якого треба обов’язково побувати. Володимир Войнович, знаменитий російський письменник, свого часу передбачив такого вітчизняного лідера: глава держави, колишній офіцер спецслужб, у його утопії «Москва 2042» вирішив особисто проінспектувати космічний простір. Аякже! Він же верховний головнокомандуючий... Ви здивуєтесь, якщо Володимир Путін відправиться у космос? Я — не дуже. Якщо тільки здоров’я дозволить...
Можна іронізувати з цього приводу скільки завгодно, однак, як на мене, цю рису характеру нового російського лідера потрібно просто використовувати. Вже ясно, що Чорноморський флот цікавить Путіна у російсько-українському діалозі набагато більше, ніж борги, флірт Києва із Заходом і проблеми російської мови. Допоможемо російським морякам — і вони нам допоможуть! Перетворимо Севастополь на місто-казку у путінському Диснейленді! Нумо на навчання! І щоб Леонід Данилович із біноклем в руках поруч із Володимиром Володимировичем — що, важко кілька годин у бінокль подивитись?
І от тоді наші схеми реструктуризації боргів, наші мрії про європейську інтеграцію, навіть наші переговори із НАТО — все це сприйматиметься м’якше. У Володимира Володимировича Путіна є одне чудове захоплення — бути головнокомандуючим. Ми маємо розділити із ним цю пристрасть...
